Іспанський футбол у медійному плані останніми роками задає ритм для інших провідних країн світу, а однією з новаторських ідей стала популяризація національного виду спорту за межами країни за допомоги проведення закордоном матчів за Суперкубок Іспанії. А щоб ця акція не відбувалась лише в контексті однієї гри на рік, іспанці ще й підглянули ідею "формату чотирьох" у футзалі, і з тих пір постійно вимушені з’ясовувати стосунки перша та друга команди Ла Ліги, а також фіналіст та переможець Кубку Іспанії. Минулого сезону ними стали мадридський Реал, каталонська Барселона, Валенсія та севільський Бетіс відповідно.

Розіграш розпочинали найсильніша команда Іспанії та невдахи минулорічного кубкового вирішального поєдинку, вийшовши на поле Міжнародного стадіону ім. Короля Фахда в аравійському місті Ер-Ріяд. Однак жодні статуси не мали впливу на початок цього протистояння, бо команди не поспішали атакувати ворота один одного, а мовчазна атмосфера трибун доволі гармонійно супроводжувала хід поєдинку. Перші спроби атакувати чужі ворота залишили за собою футболісти Карло Анчелотті, але пострілам Бензема з лівого флангу штрафного та з дальньої відстані відповідно не вистачало влучності.

Трохи згодом непоганий момент був і в Кавані, якому на голову виклав м’яч подачею з лівого флангу Гая, проте завершальний удар парирував біля стійки Куртуа. Після доволі емоційного відтинку гри обидві команди почали здійснювати невиправдану кількість помилок, і в підсумку Валенсія трохи захопилась у цьому плані. Кемерт зрештою збив Бензема на лівому фланзі власного штрафного, після чого Карім у правий нижній кут влучно пробив із пенальті.

Підопічні Гаттузо намагались відреагувати на цей епізод власним затяжним контролем м’яча на чужій половині незадовго до настання перерви, але створили тільки дотепний розіграш одного зі стандартами, який завершився дивовижним порятунком від Куртуа, після удару з офсайду з близької відстані від Кавані. Однак за загальною динамікою гри Реал у першому таймі все ж таки переважав суперників.

Друга половина гри розпочалась із несподіваної звістки щодо травму Камавінги та ще більш несподіваного голу команди Гаттузо. Васкес пропустив собі за спину Ліно під час подачі з правого флангу від Лато вже на 24 секунді після поновлення гри, і таким чином Валенсія доволі швидко відігралась. Подальший хід подій підказував нам, що "кажани" зробили цей крок дуже своєчасно, адже суперники незабаром вистрілили подвійним моментом імені Бензема – Начо, які не зуміли забити з близької відстані.

Після того хід подій у нашій зустрічі отримав дуже врівноважений настрій, під час якого найменш хотілось побачити в цій зустрічі додатковий час і тим паче серію пенальті. Реал мав нагоди для того, аби звільнити нас від потреби спостерігати ще більше ніж півгодини футболу, проте Мамардашвілі не залишив жодних шансів Вінісіусу та Асенсіо в протистояннях віч-на-віч у компенсований час, а незадовго до партнерів Бензема головою завершив одну з подачу ударом над воротами з вигідної позиції.

Овертайми "вершкові" також розпочали з небезпеки біля чужих воріт, і знову Вінісіусу не щастило в протистоянні з голкіпером. На рівні з Кроосом, якому також не вдалось пробити грузинського воротаря дальнім пострілом. У другому додатковому таймі Валенсія перехопила ініціативу, проте один тільки Франсіско Перес фактично поховав надії власної команди в атаці невикористаними моментами в двобої проти Куртуа біля лівого кута воротарського.

Гра прогнозовано перейшла до серії пенальті, де вже на другому пострілі власної команди захисник Кемерт потужно пробив над воротами, тоді як із гравців Реала найближчим до невдачі був Модрич, проте всі футболісти "вершкових" у підсумку мали успіх. А ось капітан Валенсії Хосе Гая під час п’ятого удару схибив, пробивши в центр воріт, який не встиг залишити Куртуа.

Фінальний свисток арбітра Алехандро Хосе Ернандеса Ернандеса з Санта-Крус-де-Тенеріфе відправив до фінального поєдинку за Суперкубок Іспанії мадридський Реал. Для Валенсії міні-турнір швидко добіг кінця.

Реал — Валенсія 1:1 (4:3 – пен.)
Голи: Бензема, 39 (пен.) — Ліно, 46

Реал: Куртуа — Васкес (Карвахаль, 68), Начо, Рюдігер, Мілітао (Менді, 74) — Вальверде (Себальйос, 106), Камавінга (Модрич, 46), Кроос — Родріго (Асенсіо, 84), Бензема, Вінісіус.

Валенсія: Мамардашвілі — Коррейа, Озкачар, Кемерт, Гая — Лато (Моріба, 95), Муса (Фулькьє, 95), Алмейда — Клюйверт (Дуро, 73), Кавані, Ліно (Перес, 82).

Попередження: ​Камавинга, Начо — Клюйверт, Кемерт, Кавані, Алмейда