Завершився черговий тур поточного сезону англійської Прем'єр-ліги, який традиційно подарував нам низку цікавих протистоянь. Тож давайте обговоримо їх більш детально в нашому черговому матеріалі подібного формату.

До вашої уваги наші традиційні підсумки минулого туру АПЛ-2023/24, в рамках яких ми розглядаємо усі найцікавіші події і не тільки за результатами останніх матчів англійської першості.

ВМІСТ МАТЕРІАЛУ (нагадування):

- результати останніх матчів;
- огляд головних протистоянь;
- одним рядком про інші матчі (але не завжди одним);
- відео найкращих моментів усіх матчів туру;
- символічна збірна туру;
- турнірна таблиця та лідери за статистикою;
- календар наступних матчів;
- гумор у соцмережах.

НЕГАРНА ГАРНА СПРОБА ВІД ЕВЕРТОНА ПРОТИ ЧЕМПІОНА

Друга спроба Евертона вистояти проти Манчестер Сіті у цьому сезоні стала також невдалою, проте слід відзначити — цього разу колектив Шона Дайча протримався набагато довше, а саме до 70-ї хвилини. У першому колі "іриски" провели організований та продуктивний перший тайм, коли навіть змогли забити "містянам", проте сил тримати цей рівень у другій половині вже не було. Тому тут є певний прогрес, але досі немає набраних очок.

Так, це далеко не той матч, який ви хотіли б передивитися бодай один раз, але в тактичному плані був свій інтерес — чий саме план на гру у підсумку принесе свої дивіденди. Оборона Евертона вкотре заслуговує на оплески, проте можна зрозуміти скептичне ставлення "ірисок" до таких похвальних відгуків. Все що їм потрібно — набирати очки у будь-який спосіб, а якщо наприкінці матчу Ерлінг Голанд забиває тобі два м'ячі — це означає тільки те, що десь недопрацювали та свій план до успіху не довели.

Але чи виконав свій план Манчестер Сіті? З точки зору результату — ніяких сумнівів. Але необхідно окремо наголосити на тому, що до першого гола на 70-й хвилині після низки відскоків у "містян" і не було чим похвалитися в плані створених небезпечних моментів коло воріт суперника — і це вже не вперше, коли тотальний контроль Хосепа Гвардіоли не є рішенням проти суперників із дуже низьким блоком.

Подивіться як забивав Ман Сіті: перший м'яч — не обійшлось без везіння під час стандарту через низку неприємних для гравців Евертона відскоків, а другий — Евертон вже мусив розкриватися, йти в атаку через відставання в рахунку та ризикувати нарватися на контратаку, що логічним чином і сталося. Так, переможна серія "містян" триває, але є хороші новини для прямих конкурентів за чемпіонство — не все так очевидно щодо майбутнього чемпіона, як це прогнозується в інформаційному полі.  

Манчестер Сіті — Евертон 2:0
Голи: Голанд, 70, 85

Манчестер Сіті: Едерсон — Стоунз, Діаш, Аканджі (Вокер, 57), Аке — Родрі, Нунеш (Де Брюйне, 57) — Фоден, Альварес (Бернарду Сілва, 77), Доку (Гріліш, 87) — Голанд

Евертон: Пікфорд — Годфрі (Колуман, 56), Тарковські, Брентвейт, Миколенко - Янг (Онана, 78), Гує (ШермітіІ, 90), Гарнер, Макніл (Доббін, 89) - Гаррісон — Калверт-Льюїн (Бету, 78)

Попередження: Гує

ФАНАТИ ВЕСТ ГЕМА ПІШЛИ ДОДОМУ ЩЕ ДО ПЕРЕРВИ (18+)

Минулий рік Арсенал завершував двома безхребетними поразками від лондонських колективів, серед яких був і Вест Гем. На той момент вельми очевидною причиною такого стрімкого та різкого спаду "канонірів" виглядала фізична втома команди на тлі відсутності адекватної ротації через травми та дуже важливого нічийного матчу на Енфілді з Ліверпулем. Саме тому підопічні Мікеля Артети виходили цього разу на Лондон Стедіум із думками довести, що та недавня невдача з "молотобійцями" була з розряду "трапляється, з ким не буває". Тим паче, що Вест Гем в останні роки — це традиційно непростий суперник у першу чергу за рахунок стилістичної складової.

Не можемо не провести паралель між цим протистоянням та матчем між Манчестер Сіті та Евертоном. Чому в одних пройшло все зі скрипом та помітними проблеми протягом більшої частини матчу (Ман Сіті), а у виконанні інших ми побачили чи не найкращий перформанс цього сезону в їхньому виконанні (Арсенал)? Чому Евертону вдавалося стримувати атакуючий тиск чемпіона, а захист "молотобойців" останнім часом перестав бути таким вже надійним, не тільки у минулому матчі з віцечемпіоном.

По-перше, комбінаційний Арсенал має "план Б" — це свої вражаючі напрацьовані стандарти. Зараз "каноніри" є найкращою командою АПЛ за кількістю голів зі стандартних положень — 16 (далі йдуть Евертон — 13, Лутон — 11, Ман Сіті — 11 та Ньюкасл — 11). По-друге, "каноніри" помітно додали у високому командному пресингу, тому Вест Гем навіть не встигав перейти центр поля — "молотобійці" у мить втрачали м'яч без шансу на свою улюблену швидку контратаку. Ефективність такого пресингу демонструє те, що Арсенал разом із Ліверпулем пропустили найменше голів саме з гри — 15. А хто йде на другому місці? Так, той самий Евертон (16), який у цьому компоненті краще і Астон Вілли (19), і двох клубів із Манчестера (20) — тобто звідси і більші проблеми "містян".

Що зробив Арсенал проти Вест Гема? Можливо, вже зараз остаточно розкрив усі свої карти на цей сезон із месседжем на кшталт: "Ми вміємо і комбінації, і стандарти, і контратаки, і індивідуальні голи забивати, і пенальті заробляти, і оборонятися, і пресингувати колективно... А ви вже там самі думайте, як будете із цим усім боротися".

І дійсно, того вечора на полі не було жодного гравця Арсенала, який зіграв погано, тому зрозуміти деяких фанатів господарів поля можна — вони не чекали навіть завершення першого тайму та залишили стадіон, а хто лишився — освистав Райса, який у підсумку ще й забив заключний гол. Звісно, кожного тижня такого чекати не слід, але це ж відбулося одразу після заслуженої перемоги над Ліверпулем, проти традиційно незручного суперника.

Цікаво, чи є у Юргена Клоппа та Пепа Гвардіоли свої "плани Б", бо чемпіонська боротьба обіцяє бути запеклою як ніколи.

Вест Гем — Арсенал 0:6
Голи: Саліба, 32, Сака, 40 (пен.), 63, Габріел, 44, Троссар, 45+2, Райс, 65

Вест Гем: Ареола — Цоуфал, Зума, Агерд, Емерсон (Крессвелл, 76) — Едсон Альварес, Соучек — Джонсон, Ворд-Праус, Кудус — Боуен.

Арсенал: Рая — Вайт (Седрік, 77), Саліба, Габріел, Ківьор — Едегор, Райс (Ельнені, 67), Гаверц — Сака, Троссар (Нкетіа, 67), Мартінеллі (Нванері, 77).

Попередження: Альварес, Ареола, Кудус, Філліпс

ОНАНА ЗРОБИВ ПЕРЕМОГУ ДЛЯ МАНЧЕСТЕР ЮНАЙТЕД (НЕ ЖАРТ)

Висококласні команди (саме команди, а не набір зіркових гравців) відрізняє головне вміння – це контролювати перебіг протистояння. Звичайно, не завжди все йде за планом, але тренеру такої висококласної команди потрібно вміти знайти рішення, яке в один момент змінить ситуацію на твою користь. Ерік тен Гаг поки що не знайшов такого рішення саме тактичного характеру, але знайшов його в окремому персонажі.

Знайшов випадково, багато в чому шляхом вимушених експериментів через травму того ж таки Мейсона Маунта без претензії на успіх, але якось все ж знайшов. Скотт Мактоміней, найкращий бомбардир МЮ в АПЛ, знову вийшов із заміни та забив переможний гол у заключному відрізку. Як він це робить? Так легко і просто — навіс у штрафний майданчик, стрибок і гол за рахунок банальної переваги Скотта у рості над усіма здоровими на цей момент захисниками Астон Вілли. "Він просто вище".

Характер і "паличка-виручалочка" Манчестер Юнайтед є — в цьому переконалися знову. Але чого немає у "червоних дияволів", що повинні мати висококласні команди? Головне – вміння контролювати хід матчу, але чи контролював щось МЮ проти Астон Вілли? Ні, бо це був якийсь хаос з погляду саме гри манкуніанців. Таке відчуття, що план на гру від тен Гага — це показати свій характер і здобути перемогу за всяку ціну. І такий підхід у поодиноких випадках має право на існування, але рано чи пізно (як показує практика, швидше за все — це "рано") доведеться таки карати умовного Гарначо за необґрунтований індивідуалізм у місцях, де має бути пас. Мактомінею доведеться поборотися на другому поверсі з кимось вище, ніж Дієго Карлос. У суперника, зрештою, з реалізацією буде набагато краще, ніж це було в Астон Вілли того вечора.

Це не тренерська перемога. Це навіть не перемога імені Мактомінея. Головних причин, чому Манчестер Юнайтед переміг, лише три: Андре Онана, жахлива реалізація суперника та характер футболістів, які ще готові боротися за тен Гага. Не існує такого плану на гру, щоб голкіпер мав зробити дев'ять сейвів та постійно рятувати команду, бо яка тоді функція оборони? Не існує такого плану, коли суперник домінує весь матч і не громить тебе через звичайний брак удачі та "кураж" Онана, а єдиною адекватною відповіддю за весь поєдинок стає габаритний хавбек під навіси. Знаєте, Жозе Моурінью теж любив випустити центрбека Андреа Ранокк'ю як форварда напередодні фінального свистка, але робив він це коли все йде абсолютно не за планом. У тен Гага це мало не головний "план Б".

Загалом, футболісти Манчестер Юнайтед — заслужені оплески за вкотре проявлений характер. Але що знову планував та хотів від цього матчу безпосередньо Ерік тен Гаг – абсолютна загадка.

Астон Вілла — Манчестер Юнайтед 1:2
Голи: Дуглас Луїс, 67 — Гойлунд, 17, Мактоміней, 86.

Астон Вілла: Мартінес — Кеш, Ленгле, Дієго Карлос, Морено (Дінь, 87) — Камара (Діабі, 65), Дуглас Луїс — Бейлі (Тілеманс, 73), Макгінн (Дзаніоло, 88), Ремзі — Воткінс.

Манчестер Юнайтед: Онана — Далот, Варан, Магвайр, Шоу (Лінделеф, 46) — Каземіро, Мейну (Амрабат, 90+3) — Гарначо, Фернандеш, Рашфорд (Мактоміней, 74) — Гойлунд (Еванс, 90+2).

Попередження: Ленгле, Кеш, Діабі — Каземіро, Мейну.

ВСЕ ЙШЛО ДО ПРОВАЛУ ЧЕЛСІ, А МОЖЕ СТАТИ ПРОЩАННЯМ ДЛЯ ГОДЖСОНА

Перший тайм у виконанні Челсі — це був тотальний жах, з єдиним ударом за перші 45 хвилин, величезною кількістю браку та дитячих помилок. Провал Ноні Мадуеке після його минулого успішного виступу змусив задуматися, чому вже не перший молодий гравець "синіх" йде таким шляхом "американських гірок"? Єдина суб'єктивна відповідь на це питання — своє "Я" і індивідуалізм чомусь бере гору, а тренерські установки, ймовірно, в якийсь момент відходять на другий план.

Але варто віддати належне Маурісіо Почеттіно — реакція на такі "перформанси" і "самодіяльність" у нього завжди миттєва. Мадуеке, який став причиною єдиного, але доволі ефектного гола Крістал Пелес у виконанні Лерми, на другий тайм уже не вийшов. Як результат, з'явився Нкунку, атака Челсі вже на старті другого тайму знайшла підхід до воріт "орлів", а Конор Галлагер майстерно виконав у ворота свого колишнього клубу та відсвяткував.

І тут вже можна говорити про якийсь вплив на гру команди у перерві. Нехай Челсі було так само непросто, але це хоча б вже не виглядало бесхребетно, як у першому таймі. З організованістю оборони, простою комунікацією і взаєморозумінням ще купа роботи, але змогли ж дотиснути тим, що працювало в перший раз.

Чи міг перемогти Крістал Пелес? Міг, якщо б Рой Годжсон вчасно зробив із Матеусом Франсою те саме, що зробив Почеттіно з Мадуеке у перерві. Зрозуміло, що рівень ротації КП та Челсі порівнювати — це не найкраща ідея (тим паче за вимушеної відсутності Олісе та Езе), але замінити молодого бразильця аж на 84-й хвилині виглядає як дуже запізніле рішення. Не здивуємося, якщо це був останній матч для Роя Годжсона в якості керманича Крістал Пелес (або один з останніх). Щоразу все більше сумнівів, що він все-таки допрацює сезон.

P. S. Якщо ви прийшли за Мудриком, то він так і не зіграв.

Крістал Пелес — Челсі 1:3
Голи: Лерма, 30 — Галлагер, 47, 90+1, Енцо, 90+4

Крістал Пелес: Гендерсон — Муньйос, Андерсен, Річардс, Мітчелл — Лерма, Вортон — Аю, Г'юз (Ахамада, 79), Франса (Едуар, 84) — Матета.

Челсі: Петрович — Гюсто (Гілкріст, 84), Дісасі, Сілва (Колвілл, 61), Чілвелл — Кайседо, Енцо — Мадуеке (Нкунку, 46), Галлагер, Джексон (Стерлінг, 79) — Палмер.

Попередження: Лерма, Муньйос — Дісасі, Джексон

*у матеріалі використані статистика та графіки атакуючого імпульсу команд від FotMob.

- Безпосередня участь Ярмолюка у вирішальному голі Брентфорда. Команда Томаса Франка не збирається до Чемпіоншипу та гучно заявила про ці свої мотиви важливою перемогою проти міцних "вовків". Якісна оборона, гострота в атаці, а з приємного суто для українських вболівальників — наш Єгор Ярмолюк взяв безпосередню участь у другому голі своєї команди після виходу на заміну на 69-ій хвилині, який і поставив крапку в цьому протистоянні. Так, безсумнівно, майже все для цього м'яча зробив Янельт, але 19-річному хлопцю треба ж із чогось починати. Зазвичай у такому віці від молоді у керманичів клубів АПЛ одна головна вимога — нічого не зіпсувати. Сподіваємось, Єгор вже ментально пройшов цей рівень та готовий більше впливати на гру свого клубу.

Вулвергемптон — Брентфорд 0:2
Голи: Нергор, 35, Тоуні, 77

- Ліверпуль добив Бернлі в другому таймі, але чергові занепокоєння щодо Трента. Після трохи нервового нічийного першого тайму підопічні Юргена Клоппа очікувано зробили свою справу проти аутсайдера вже після перерви. Втім, серед поганих новин для мерсісайдців — чергова травма коліна у Трента Александера-Арнольда, який тільки-но встиг відзначитися асистом та подарувати надію на повернення своєї праймової форми у відповідальний для Ліверпуля відрізок сезону.

Ліверпуль — Бернлі 3:1
Голи: Жота, 31, Діас, 52, Нуньєс, 79 — О'Ши, 45

Ліверпуль: Келлехер — Александер-Арнольд (Елліотт, 46), Кванса, ван Дейк, Робертсон (Цимікас, 90+7) — Мак Аллістер (Кларк, 90+7), Ендо (Макконнелл, 90+6), Джонс — Жота, Нуньєс, Діас (Гакпо, 82)

Бернлі: Траффорд — Ассіньйон, О'Ши, Естев (Вітінью, 80), Делькруа — Браунгілл, Берге, Ремзі (Массенго, 81), Одобер — Фофана, Амдуні (Брун Ларсен, 86)

Попередження: Кванса, Ендо, Нуньєс — О'Ши, Браунгілл

- Шеффілд Юнайтед — той, хто перервав успішну серію Лутона з шести матчів поспіль. Ще не всі встигли похвалити "капелюшників" за їхні останні успіхи в усіх турнірах, а тут така новина — домашня поразка від Шеффілд Юнайтед, який йде останнім в таблиці та по факту все ще є прямим конкурентом Лутона за збереження місця в еліті. Але зону вильоту колектив Роба Едвардса поки що уникнув — все ж Евертон цими вихідними грав із Манчестер Сіті.

Лутон Таун — Шеффілд Юнайтед 1:3
Голи: Морріс, 52 (пен.) — Арчер, 30, Макаті, 36 (пен.), Соуза, 72

- Сон та Бреннан Джонсон на останній хвилині врятували Тоттенгем проти Брайтона. Тут можна сказати одне — підопічні Роберто Де Дзербі просто поплатилися за погано проведений другий тайм. Причини такого виступу "чайок" після перерви банальні — кілька втрат основних виконавців та командна фізична втома. Проте, якщо чесно, є таке відчуття, що Бреннан у моменті з забитим переможним голом й сам спочатку подумав, що змарнував круту нагоду врятувати матч та пробив вище. Ну хіба так святкують переможний м'яч на останній доданій хвилині? Чи це все наслідки роботи "Поліції святкувань" за чолі з Каррагером та Невіллом в останні тижні?;) 

Тоттенгем — Брайтон 2:1
Голи: Сарр, 61, Джонсон, 90+6 — Гросс, 16 (пен.)

Тоттенгем: Вікаріо — Порро, Ромеро, ван де Вен, Удоджі (Девіс, 80) — Сарр (Гейб'єрг, 80), Бентанкур (Сон, 62) — Кулушевскі (Біссума, 62), Меддісон, Вернер (Джонсон, 62) — Рішарлісон

Брайтон: Стіл — Лемпті (Балеба, 90+1), ван Геке, Данк, Еступіньян — Гросс, Гілмор (Бейкер-Боейті, 90+1), Лаллана (Фаті, 57) — Буонанотте (Велтман, 83), Велбек (Фергюсон, 83), Мітома

Попередження: Меддісон, Сарр — Буонанотте, Еступіньян, Данк

- Борнмут — без перемог в АПЛ протягом п'яти матчів поспіль. У поєдинку проти Фулгема сильнішою виявилася надійна та організована гра в обороні, а не ставка на чисельні атаки. "Вишні" дуже багато марнували нагод, а 21 удар повз із 25 нанесених у цілому — наочний тому доказ. Враховуючи, що це був поєдинок проти прямого конкурента у боротьбі за середину таблиці, то втрата очок для колективу Іраоли доволі болісна, але ситуація в таблиці все ще дозволяє робити такі помилки. 

Фулгем — Борнмут 3:1
Голи: Де Кордова-Рід, 5, Муніз, 36, 52 — Сенесі, 50

- Ньюкасл здобув важку перемогу над Ноттінгем Форест. Традиційно результативний поєдинок у виконанні "сорок" із голом центрально захисника, асистом Тріпп'єр та дублем Бруно Гімараеса. "Лісники" також дали бій, тому ми й отримали гольову "перестрілку". І це з урахуванням того, що у Ньюкасла вибув Александер Ісак, а у Фореста — Кріс Вуд. Тобто найкращі бомбардири своїх команд у поточному сезоні. Якщо ж вже говорити про проміжні підсумки, то від "сорок" вже доволі фанатично чекати повторення успіхів минулого сезону, а щодо Ноттінгем Форест — будемо дивитися надалі, бо завершення Кубка африканських націй — це точно найкраща новина для "лісників" за останній час.

Ноттінгем Форест — Ньюкасл 2:3
Голи: Еланга, 26, Гадсон-Одої, 45+6 — Гімараес, 10, 66, Шер, 43

Найкращий тренер туру: Мікель АРТЕТА (Арсенал)

* увесь розклад матчів АПЛ-2023/24 доступний на Football.ua за цим посиланням.

Повернемося трошки до Кубка Англії, а саме до Енцо в переграванні матчу Астон Вілли проти Челсі:

Манчестер Сіті у першій половині сезону та коли боротьба за титул у самому розпалі:

Якщо синю картку таки запровадили б:

Біг Габі та Віллі Саліба цього сезону:

Фотограф Едегор фіксує, як фанати Вест Гема чомусь йдуть додому ще під час першого тайму:

Артета, коли побачив рівень атак та реалізації моментів проти Вест Гема:

Герой Манчестер Юнайтед проти Астон Вілли №1:

Герой Манчестер Юнайтед проти Астон Вілли №2 (залишив усіх нас без нових приколів та мемів):

Нескінченний цикл тен Гага в МЮ:
1. Програє гру
2. Програє ще більше ігор
3. Півзахисник забиває переможний гол на останніх хвилинах у наступному матчі
4. Зберігає роботу
5. Повертайтеся до першого пункту

Реакція фанатів Челсі:
- Челсі перемагає Крістал Пелес
- Челсі повертає свою десяту сходинку