Двадцять восьмий тур англійської Прем’єр-ліги вийшов настільки насиченим на події, що знову довелось залучати пізній часовий слот надвечір у понеділок, аби дограти його до логічного завершення. Лондонський Челсі на Стемфорд Бридж приймав Ньюкасл і це була зовсім не проста зустріч. Контекст її можна було осягнути, якщо ретельно придивитись у середину турнірної таблиці.

Оскільки й команда Маурісіо Почеттіно, і колектив Едді Гау в рівному ступені прагнуть потрапити до єврокубків у наступному сезоні, у них геть не залишається часу на те, аби щось починати виправляти у власному становищі. А воно, до речі, залишає бажати кращого, адже до межі заповітної п’ятої сходинки тим самим "сорокам" залишається ще 13 балів, тоді як "пенсіонерам", із їхнім відставанням у чотири пункти від суперників за звітною зустріччю, і уявляти собі такі цифри було лячно.

Але Челсі хоч спробував затято поборотись за кращу долю. Команда Почеттіно забрала собі м’яч на старті зустрічі та одразу потягнула його в напрямку чужого штрафного. Ньюкаслу при цьому вистачило й шести хвилин для того, аби припуститись першої результативної помилки. Гюсто з правого флангу невдало подавав на ближню, бо спрямував м’яч у ноги Ботману, але той потім перевів його на межу штрафного в напрямку Палмера, добивання від якого п’ятою в дальній кут підрізав Джексон.

Виглядало це дуже стрімко, ефективно та видовищно, на відміну від того, що ми побачили далі в цьому протистоянні. Беззмістовна гра "сорок" в атаці — це те, що дивувало найбільше. Переважну частину часу в першому таймі команда Гау возились із м’ячем десь у центрі поля, а всі її спроби залучати фланги завершувались швидкими перехопленнями. Господарі тим часом обрали дуже повільний темп та, можна сказати, сушили цю гру за сприятливого рахунку.

І при цьому в Ньюкасла на рівному місці з пошкодженням коліна вилетів Гордон, тож першу заміну ми побачили вже на 36 хвилині. Як не дивно, але невдовзі після цього гості відкрили рахунок. Узагалі з нічого. Чалоба невдало вибив м’яч головою в напрямку центрального кола, звідки Гімараес його миттєво повернув до лівого флангу штрафного, а там Ісак розібрався з ударом у дальній кут. Челсі ще кілька разів непогано виходив до атаку перед перервою, але без змін у рахунку.

А ось початок другої половини вже був виключно за "сороками". Лондонці вчасно не зреагували на підвищення тиску біля власних володінь, тому опинились там фактично запертими. Але гості своїми моментами не скористались, тому швидко мусили згортати цю атакувальну операцію, бо вже на 57 хвилині простий аут на правому фланзі атаки "синіх" завершився дальнім пострілом Палмера під ближню стійку. Цього разу Джексон свою ключку не підставляв.

Це був доволі важливий момент, оскільки Челсі перехопив ініціативу та потім контролював хід подій. Почеттіно проводив ротацію, дав пограти Мудрику на 70 хвилині, і все начебто було нічого. Михайло так узагалі був найактивнішим на полі в складі своєї команди, а на 76 хвилині атакував із глибини настільки завзято, що забрав м’яч перед чужим штрафним у Галлагера, самотужки кинув його поміж ніг Шеру, обіграв воротаря та пробив у порожні ворота. Шок!

Але не для Ньюкасла, бо йому було відверто байдуже, скільки голів треба було відігравати. Захотіли б реально, могли б претендувати й ще на два забитих, але натомість обмежились лише класним пострілом Мерфі в ближню дев’ятку з правого флангу штрафного. А більше від цих "сорок" ентузіазму ми не бачили. Слабка гра з їхнього боку, але результативна.

У наступному турі лондонський Челсі зіграє домашній матч проти Бернлі, тоді як Ньюкасл прийматиме лондонський Вест Гем.

Челсі — Ньюкасл 3:2
Голи: Джексон, 6, Палмер, 57, Мудрик, 78 — Ісак, 43, Мерфі, 90

Челсі: Петрович — Гюсто, Дісасі, Чалоба, Кукурелья — Енцо, Кайседо — Палмер, Галлагер, Стерлінг (Мудрик, 70) — Джексон.

Ньюкасл: Дубравка — Лівраменто, Шер, Ботман, Берн (Крафт, 69) — Лонгстафф, Гімараес (Вайт, 81), Віллок (Майлі, 80) — Альмірон (Андерсон, 69), Ісак, Гордон (Мерфі, 46).

Попередження: Стерлінг — Вайт