Колись афіша протистояння поміж лондонським Тоттенгемом та Манчестер Юнайтед дійсно могла привертати уваги широкого кола глядацької авдиторії. Проте не зараз. Нині обидві команди демонструють такі результати, що єдиними, хто був зацікавлений у їхньому двобої були вірні вболівальники, які, як би там не було, усе одно продовжують вірити в диво. Або, на крайній випадок, що хоча б зона вильоту не стосуватиметься жодним чином їхніх улюбленців.

За те вони цього разу й грали — щоб не опинитись аж надто близько до небезпечної ділянки турнірної таблиці, тоді як організатори аж віддали під цей матч головний телевізійний слот надвечір у неділю, куди, зазвичай, "погані" ігри не ставлять. Чи виправдала сподівання ця зустріч у підсумку? Напевно, що так.

Бо й починали її команди з помітним ентузіазмом, і завершували так само, але вже суто в межах власних сучасних можливостей. У Рубена Аморіма вони, наприклад, були дуже обмеженими, чого вартувала лише лава запасних його команди, де був 30-річний "дідуган" Віктор Лінделеф і підлітки, які віком перебували на межі його потенційних дітей. Отже, грати на повну могла тільки основна одинадцятка.

І Юнайтед це добре розумів, тому намагався атакувати й забити якомога швидше на старті гри. Майже вдалось — супермомент Гойлунна – Гарначо – Далота на 10 хвилині Вікаріо точно не забуде, бо він тільки-но оклигав після травми, а тут партнери дають таку відмінну нагоду тягнути одразу потрійну серію ударів у одній атаці.

Тоттенгем вирішив не бавитись із вогнем після такого, і в наступній атаці забив гол. Меддісон успішно зіграв на добиванні відскоку від Онана перед воротарським, коли голкіпер парирував удар Бергвалля в центрі штрафного. Юнайтед пропускати в цьому сезоні першими не звикати, тож вони ніби й нічого не помітили, і посеред тайму Гарначо змарнував такий гольовий момент відігратись, що йому й самому має бути соромно — із вільного краю штрафного запустив м’яч на трибуни в убивчій позиції.

Загалом, гості виглядали аж ніяк не безнадійними, і в другому таймі вони ще неодноразово турбували ударами Вікаріо, і, зокрема, Гарначо намагався реабілітуватись за шалену хибу. Проте так і не зміг. А іншим чинником, який грав проти Юнайтед, був час — чим далі заходила гра, тим більше команда потребувала ротації. А її просто немає. Аморім так і не ризикнув кидати до бою молодиків на повну, і обмежився лише появою нападника Чідозі Обі наприкінці. Напевно, щоб хоч десь був дух дербі, бо юнак до цього був у академії Арсеналу.

І от саме цих емоцій, напевно, команді Аморіма зрештою й не вистачило, бо Тоттенгем біжить і біжить, марнує моменти, а потім знову біжить. А в Юнайтед, що невдала дія будь-якого гравця, то решта зображує мініатюри настання кінця світу. Хоча наприкінці таки могли вхопитись за свій фергітайм, якби Каземіро був більш влучний з ударом головою на завершення подачі кутового.

Лондонський Тоттенгем у наступному турі гостюватиме в Іпсвіча, а Манчестер Юнайтед поїде до Евертона. 

Тоттенгем — Манчестер Юнайтед 1:0
Гол: Меддісон, 13

Тоттенгем: Вікаріо — Порро, Дансо (Грей, 78), Девіс, Спенс — Бергвалль (Сарр, 64), Бентанкур (Біссума, 78) — Кулусевські, Меддісон (Джонсон, 63), Сон Хин Мін (Одобер, 86) — Тель.

Манчестер Юнайтед: Онана — Мазрауї, де Лігт, Магвайр — Далот, Каземіро (Обі, 90+1), Фернандеш, Доргу — Зіркзе, Гарначо — Гойлунн.

Попередження: Девіс — Каземіро, Доргу