Недільна частина програми другого туру української Прем’єр-ліги була найбільш насиченою серед усіх днів цього футбольного вікенду. Відкривало її протистояння в столиці, де місцева Оболонь на домашній Оболонь-Арені приймала львівський Рух. Особливістю цього двобою було те, що для "пивоварів" це була вже друга гра на власному полі поспіль, тоді як "жовто-чорні" свій матч першого туру тиждень тому так і не зіграли.

А ще мала місце окрема історія, яка полягала в присутності новачка Ігора Краснопіра на вістрі атаки гостей у дебютному офіційному матчі. І саме проти команди, які він має завдячувати за шанс як заграти в УПЛ, так і потрапити до складу юнацьких, молодіжної та олімпійської збірних нашої країни останніми роками. Тож навіть у такій, на перший погляд, не яскравій афіші можна було знайти достатній рівень інтриги.

Та сама гра видалась такою, яку варто було переглянути. Бо хоча б перший її тайм був достатньо інтенсивним із боку обох колективів. Моменти не змусили на себе довго чекати, і фактично з першої нагоди Краснопір мав покарати свій колишній клуб за помилку в обороні, але навіс Ляха перевів головою над воротами на межі воротарського.

А вже під час наступної флангової передачі від гостей Холод випередив Приймака на м’ячі біля правої стійки, а той вдарив його по ногах. Як би не сперечались господарі, але це — однозначно пенальті. Притула за кілька миттєвостей після розвів м’яч та Рибку по різних кутах. Однак Рух був і сам не проти наробити помилок позаду, тож ця перевага видавалась від самого початку хиткою.

Оболонь ще до перерви створила кілька непоганих моментів за участі Суханова та Таранухи, однак знову команду Іващенка захопили проблеми з реалізацією зразка минулого сезону, тож кількість ударів — це добре, а от зиску від цього так і не вдалось господарям отримати.

Так само, як і нічого не вдалось зробити Оболоні з власними атаками в другому таймі. Кілька подач до штрафного ми побачили, але більше — нічого. А потім раптово настала розв’язка цієї гри. Та ще й така, що залишила по собі якесь відчуття неоднозначності. Точно не награла команда Іващенка на 0:4 в цьому протистоянні, але є так, як зафіксовано на табло.

Краснопір був одним із тих, хто відзначився голом у цій грі. Ігор скривдив колишню команду на 67 хвилині, коли з правого флангу йому асистував на ближню Сич. Звичайно, що гол форвард так і не відсвяткував. Та чи святкує він їх узагалі? А от що точно не було приводом для радості, так це пошкодження коліна в нападника Руху, якого він зазнав на рівному місці вже за кілька миттєвостей потому. Оце вже дуже тривожний сигнал.

Що ж до перебігу подій самої гри, то з’явились на полі свіжі Квасниця та Клайвер, і захист Оболоні перестав існувати як явище загалом. Такої кількості помилок можна було припуститись тільки тоді, коли бажання боротись за результат уже не було. Утім, усі передумови для такого настрою в господарів на той момент були присутні.

У наступному турі київська Оболонь зіграє в гостях у полтавської Ворскли, а львівський Рух поїде в гості до черкаського ЛНЗ.

Оболонь — Рух 0:4
Голи: Притула, 18 (пен.), Краснопір, 67, Квасниця, 88, Клайвер, 90

Оболонь: Рибка — Мединський, Карась, Дубко, Осман — Черненко, Мороз — Суханов, Приймак (Лук’янчук, 61), Груша (Блізніченко, 61) — Тарануха.

Рух: Ледвій — Сич, Холод, Дідик, Роман — Федор, Підгурський, Притула — Руніч (Квасниця, 57), Краснопір (Клайвер, 78), Лях (Карабін, 70).

Попередження: Сич