Криворізький Кривбас у поточному сезоні постійно перебуває в полі зору українських уболівальників, оскільки постійно перебуває десь поруч від боротьби за чемпіонський титул. Однак подекуди "червоно-біли" роблять похибки, одна з яких мала місце тиждень тому, коли колектив Юрія Вернидуба поступився в дуже відповідальній грі проти донецького Шахтаря на Львів Арені (2:5).

Але на цьому сезон точно не завершувався для жодної з команд, тож на перспективах Кривбасу ще дуже рано було ставити хрест. Утім, двадцятий тур Прем’єр-ліги підготував для команди з Кривого Рогу дуже цікаве домашнє протистояння проти київської Оболоні, яка на старті другої частини сезону постійно нам щось не договорює.

Команда Валерія Іващенка зіграла в цікавий футбол у матчах проти Чорноморця (1:1) та Дніпра-1 (0:1) до цього, проте один заліковий бал був для неї явно не тим доробком, яким можна було пишатись навіть серед конкурентів у боротьбі за виживання.

Кривбас виграв перший тайм за кількістю та якістю гольових моментів, проте змінити рахунок на табло так і не зумів. Дивом? Можливо, бо хиба від Соси на початку матчу та ще кілька невикористаних нагод Прінса були геть не обов’язковими. Оболонь при цьому дуже важко просувалась до атаки й віддавала перевагу руйнуванню чужих планів, подекуди із залученням надмірних грубощів. Але й арбітр Андрій Коваленко цього разу до кишені тягнувся не надто часто, тож "пивовари" почували себе розкуто.

Гольовий момент у гостей теж мав місце за час до настання перерви. Лише один, проте який! Вишневський від лівого кута воротарського завершував під поперечину передачу Мединського вздовж поля з глибини, але Клищук урятував свою команду від зайвих проблем. І ці труднощі точно б настались для Кривбасу, бо гра постійно перебувала в підвішеному стані через банальну відсутність голів.

У другому таймі ми зіграли спокійно десь хвилин дев’ять, команди обмінялись замінами, нічого не створили біля воріт один одного, а потім пролунав сигнал повітряної тривоги в поки що Дніпропетровській області. На щастя, тільки на 20 хвилин, тож вважайте, що в цьому матчі було не одна, а одразу дві перерви.

Друга, при чому, для Оболоні виявилась дуже недоречною. Десь утратили концентрацію на мить, а Кривбас, навпаки, збільшив оберти, і у відповідь на дальній постріл із правого флангу від Черненка, із яким розібрався Кліщук, прилетів уже повноцінний гол від Кузика, якому сміливим зміщенням із правого флангу до меж штрафного дуже допоміг відзначитись Бандейра.

Цікавою потім виявилась реакція команди Юрія Вернидуба на власний успіх в атаці. Наче й намагались ловити суперників контрвипадами, але ті помітно збільшили оберти й створили аж занадто багато небезпеки для володінь Кліщука, аби стверджувати, що переможець у цій парі був визначений лишень цим голом Кузика. Воно-то, формально, так і виявилось, проте нагоди Краснопіра, Лук’янчука та Вишневського будуть черговими моментами, через які можуть засмутитись "пивовари" в цьому році.

У наступному турі криворізький Кривбас зіграє домашній матч проти ковалівського Колосу, тоді як київська Оболонь прийматиме житомирське Полісся.

Кривбас — Оболонь 1:0
Гол: Кузик, 57

Кривбас: Кліщук — Бандейра, Бескоровайний, Стецьков, Дібанго — Бізімана, Татарков (Вакулко, 46) — Д. Кузик (Хомченовський, 87), Соса (Понєдєльнік, 87) — Прінс, Луньов (Твердохліб, 65).

Оболонь: Федорівський — Мединський, Карась (Лук’янчук, 71), Приймак, Дубко, Прокопенко — Черненко (Запорожець, 81), Слободян (Суханов, 81), Мороз (Косовський, 51) — Вишневський (Тарануха, 71), Краснопір.

Попередження: Твердохліб — Мороз, Приймак