У рамках 28-го туру української Прем'єр-ліги на нас чекає протистояння між Шахтарем та Динамо, яке пройде на домашньому стадіоні донецької команди.

ШАХТАР — ДИНАМО

СУБОТА, 11 ТРАВНЯ, 18:00. "АРЕНА ЛЬВІВ", ЛЬВІВ. ПРЯМА ТРАНСЛЯЦІЯ НА УПЛ.ТБ

Раннього суботнього вечора український футбол на пару годин вийде з тіні, почне цікавити когось, крім дуже вузького прошарку фанатів. Динамо проти Шахтаря – символ українського футболу, можливо, єдині українські команди, які можуть згадати фанат із далекого зарубіжжя. За останні 30 років команди жодного разу не давали виграти чемпіонство комусь третьому – і символічно зустрічаються вкотре відразу після того, як останні з “простих смертних” втратили теоретичні шанси на чемпіонство.

Олександру Шовковському довелося довго чекати на “класичне”, якщо ми говоримо про статус головного тренера. Його призначили якраз після програшу у першому колі, потім прибрали статус “в. о.”, він із 17 матчів чемпіонату виграв 15 – але ті дві осічки все одно залишили команду у статусі андердогу. Нічиї з ЛНЗ та Вересом і сформували той чотириочковий відрив Шахтаря від Динамо, який є зараз.

Хоча, звичайно, смішно говорити про якусь одну осічку в гонці двох дуже хороших команд, коли на початку сезону і ті, й інші роздаровували очки направо та наліво. Пушич просто прийшов на кілька тижнів раніше – і, зокрема, перемога над Динамо в останній грі Луческу дуже змінює розклади на сьогоднішній матч, який проходить через півроку.

До кінця три тури, Шахтар попереду на чотири очки – і, гадаю, всі розуміють, що “гірників” на сто відсотків влаштовує нічия. При цьому, як на мене, перемога Динамо зробить його фаворитом. Все-таки у Шахтаря на фініші виїзди до Дніпра-1 та Полісся – дуже сильних та мотивованих команд, з якими “гірники” у першому колі сумарно, у двох домашніх іграх, набрали лише одне очко. З таким фінішом потрібен відрив, і побільше.

На боці Шахтаря великий досвід вирішальних матчів. Не факт, що вийде Степаненко, але й Сікан, й Зубков, й Бондаренко з Криськівим останніми роками набралися досвіду матчів найвищого рівня. Вся основа – у Лізі чемпіонів, проти команд рівня Реала та Барселони, а багато хто, зрозуміло, і у збірній. Динамо лише половину сезону нормально набирає сили – і так вийшло, що такі гравці, як Ванат, Волошин, Михавко вже дуже важливі, але при цьому критично мало зіграли (особливо якщо казати про гарнi виступи) на високому рівні.

До речі, щодо “не факт, що вийде Степаненко”. Склад Шахтаря передбачити набагато складніше, ніж динамівський – через його бездонність. Це унікальна ситуація навіть для світового футболу: щоб у запасі сиділи 5-7 гравців атаки, які нічим не поступаються основним – і під час матчу Пушич міг, як у хокеї, міняти цілу ланку. Судакова, наприклад, не просто можна, а треба продавати: якщо цього не зробити, наступного сезону його наявність заважатиме прогресу Марлона Гомеса, і це може спровокувати конфлікти всередині команди. А з ними обома на полі команда все ж таки надто легковажна: така схема може спрацювати проти Чорноморця, але не проти когось сильного.

І ось матч за чемпіонство, який є сенс грати від оборони. Кого випустить Пушич? Марлона чи Судакова? Чи таки обох, але тоді залишить у запасі Бондаренка? А ще вибір між Сіканом і Траоре, Зубковим і Шведом, Коноплею та Гочолейшвілі, Азарові та Педріньйо... Опцій у Пушича дуже багато, і в цьому його основна перевага. А в тому, де стабільність найважливіша, тренер навів порядок: прогрес зв'язки Бондар-Матвієнко можна вважати його головним козирем.

Втім, якщо Пушич покращив оборону, то Шовковський досяг прогресу просто у всьому, без винятків. Команда стала кращою в обороні – зрозуміло, багато в чому просто тому, що гірше було нікуди. Але також вона явно додала у креативі, варіативності, якості атаки, умінні керувати темпом матчів – якщо коротко, Динамо знову стало грандом.

Склад Динамо вгадується набагато простіше. За великим рахунком, прогрес Кабаєва окреслив склад гранично чітко, залишивши варіанти тільки на позиціях захисників. Ми ж не думаємо всерйоз, що Шовковський на такий матч залишить у запасі Ярмоленка? Бражко, Буяльський, Шапаренко та Ванат – люди, без яких команда точно слабша, і вони мають грати завжди, коли здорові.

Значить, питання захисту – і воно, звичайно, найважливіше, проти такої “багатоголової” атаки Шахтаря відбитися абияк не вийде. Тут не намагатимуся навіть вгадувати: швидше за все, тренер зробить вибір, виходячи з конкретної форми конкретних людей – благо вибір (Дубінчак/Вівчаренко, Міхавко/Попов/Дячук/Сірота, Караваєв/Тимчик) у тренера дуже гідний. Загалом подивимося, як Шовковський намагатиметься вирвати перемогу. Колись давно він залишив срібну медаль (щоправда, за Кубок України) на штативі операторської камери – і розпочинав тренерську кар'єру він точно не заради других місць.

 

ПОТОЧНА ФОРМА

ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯНЬ

footballпрогноз 1:1