Програма п’ятничної частини двадцять другого туру української Прем’єр-ліги була не надто насиченою, і вже матчем у Черкасах посеред дня ми фактично її закривали. Місцевий ЛНЗ цього разу приймав на власному полі житомирське Полісся, і це в нас були дві команди, які на цей сезон мають приблизно однакові амбітні завдання — поборотись за місця в єврокубках, але підходили до цього протистояння в протилежному настрої.

"Вовки" приїхали на тлі тривалого відпочинку, як і зустрічали їх суперники, але з розгромною поразкою у "вовчому дербі" проти рівненського Вересу (1:5), тож настрій у колективі Імада Ашура можна було зрозуміти. "Бузкові", у свою чергу, обіграли ковалівський Колос (2:0), тому Роман Григорчук міг приділити цю перерву в майже два тижні поміж офіційними матчами виключно відточуванню гри власного стартового складу. Власне, там тренер господарів не зробив жодної заміни.

Полісся ж натомість перейшло на гру в три центральних захисники, але навряд чи хтось скаже, що від цього аж надто помітно постраждала ланка атаки житомирян. Там були присутні вже звичні проблеми з побудовою позиційних атак, тож подекуди гру гостям треба було спрощувати до мінімального, щоб хоч щось мати поблизу чужих воріт. Але в ситуації, коли суперники в принципі не надто охоче ходили вперед, нас влаштовувала і така тактика.

Зрештою, про гру ЛНЗ в атаці нам нічого сказати окрім стартового вибуху від Ейнела на перших хвилинах, коли легіонеру прострілити на порожні завадив лише Кудрик на лівій стійці. А натомість посеред першого тайму ми побачили гол від Полісся за підсумком подачі кутового з лівого флангу від Майсурадзе, яку на дальній завершив Чоботенко. Але не надто захисник гостей і святкував цей успіх. Чому? Бо допоміг собі рукою, тож просто чекав, доки VAR цей м’яч справедливо скасує.

Якщо відкинути час, який "вовки" доволі завбачливо викреслювали з ходу протистояння своїми дрібними фолами, то ми й фази ЛНЗ із м’ячем у ногах у позиційних атаках можемо не знайти. Аж надто на початку другого тайму, коли господарі взагалі виявились притиснутими до власних воріт і просто відбивались від атак суперників. А ті створювали гольові нагоди, і як не Гонсалвеш та Гуцуляк, то Крушинський зрештою заштовхав той м’яч у сітку.

Але й тут без допомоги гравця команди Григорчука не обійшлось — Кучеренко пропустив над собою подачу кутового з правого флангу від Назаренка на 54 хвилині, чим одразу скористався позаду нього суперник перед порожніми воротами. Потім Полісся цей результат уже більше захищало, тоді як опоненти створили собі наче й небезпечний момент для Путрі, але, по-перше, він був уже під завісу гри, а, по-друге, Кудрик спокійно розібрався з ударом злету на завершення навісу з лівого флангу. На більше "бузкових" сили не знайшли.

У наступному турі черкаський ЛНЗ поїде в гості до одеського Чорноморця, а житомирське Полісся навідається на дербі проти рівненського Вереса знову, але в Кубку України, а потім удома зіграє проти львівських Карпат.

ЛНЗ — Полісся 0:1
Гол: Крушинський, 54

ЛНЗ: Кучеренко — Путря, Муравський, Дайко, Драмбаєв — Яшарі, Танковський (Нонікашвілі, 81), Тілль (Бойко, 88) — Г. Пасіч, Момо (Молло, 67), Ейнел (Наумець, 81).

Полісся: Кудрик — Майсурадзе (Тейлор, 87), Віале, Чоботенко, Сарапій, Михайліченко — Гонсалвеш (Батіста, 64), Бабенко, Крушинський (Бітон, 64), Назаренко (Брістрич, 86) — Гуцуляк (Мельниченко, 90+2).

Попередження: Путря, Яшарі — Чоботенко, Сарапій, Бітон, Бабенко