"Це ж було вже". Мемна фраза нашого часу цілком пасувала ситуації, у якій опинилась олімпійська збірна України перед третім туром групового етапу Ігор-2024 у Франції. Рівність очок поміж усіма чотирма учасниками квартету й невтішне для нас становище через поразку в першому турі. І додаткова необхідність грати проти напередвизначених фаворитів групи B, аргентинців, у заключному раунді. Нічого нового.

Але позитив можна було знайти хоча б у тому, що "синьо-жовті" програли Іраку не з таким крупним рахунком, як це зробила національна збірна в Німеччині півтора місяці тому. Але все одно треба було виключно перемагати, бо мало що залежало від команди Руслана Ротаня. У той самий час, колектив Хав’єра Маскерано — це та сама Бельгія, яка ніби й була однією ногою в плей-оф, а ніби могла взагалі прогоріти.

На жаль, стартові хвилини не давали нам можливості мати гарні передчуття від результату цієї гри. Аргентина повністю залишила цей ігровий час за собою, тоді як Україна намагалась не наробити зайвих помилок у захисті, хоча й це безпосередньо шкодило нашим власним атакувальним діям. Та хіба під час ударів того ж таки Альвареса чи Сімеоне хтось узагалі думав про атаку?

Ситуацію вдалось трошки опанувати вже ближче до середини першого тайму й там узагалі ледь не стався вирішальний поворот подій, бо "синьо-жовті" почали цікаво атакувати й тепер уже "альбіселесте" мали нервувати, а Рульї — уперше долучатись до порятунку власних воріт. Удар Рубчинського під завісу тайму та момент Криськіва до цього цьому дуже посприяли.

Проте казати, що Україна аж на перемогу награла станом до відходу на відпочинок — то вже занадто. У захисті все ж таки були дуже яскраві помилки, після яких уже Фесюн мав рятувати від фактично виходів віч-на-віч. І аргентинці при цьому не надто й витрачали зусиль.

У другому таймі все почалось із швидкого пропущеного м’яча з нашого боку, а далі вже було так, як і мало бути за такого перебігу подій. Альмаду на 48 хвилині навіть не намагались зупинити під час просування від центрального кола, тож він ще й прицільно пробив здалеку в правий верхній кут на завершення. А потім Аргентина почала грати в розсудливий та задушливий для нас водночас футбол, і жодного шляху для порятунку від нього не існувало.

Хоча, якщо б таки дотиснули моменти Криськіва та Краснопіра до забитого м’яча, то може щось і було б. Але в підсумку Україна пропустила вдруге вже в компенсований час, коли на добиванні відскоку від Фесюна вдало зіграв Ечеверрі. Хоча тоді вже все було зрозуміло.

Україна в підсумку посіла третю сходинку з трьома очками та залишила Олімпійські ігри-2024, а Аргентина опинилась на другій сходинці з шістьма балами й гратиме в плей-оф проти першої команди групи A — Франції.

Україна U-23 — Аргентина U-23 0:2
Голи: Альмада, 48, Ечеверрі, 90+1

Україна U-23: Фесюн — Крупський, Таловєров, Батагов, Мартинюк (Сич, 67) — Криськів, Рубчинський, Михайленко (Очеретько, 59) — Хлань (Велетень, 78), Сікан (Краснопір, 59), Брагару (Федор, 59).

Аргентина U-23: Рульї — Лухан, ді Чезаре, Отаменді, Солер (Аміоне, 67) — Сімеоне, Фернандес (Сенон, 67), Медіна, Альмада — Гонду (Ессе, 58), Альварес (Ечеверрі, 78).

Попередження: Рубчинський, Велетень