Нкунку приніс Челсі без Мудрика перемогу над Борнмутом із Забарним

У Борнмута з українським центральним захисником Іллею Забарним на початку осені доволі цікавим чином склався календар. "Вишні" пішли на міжнародну павзу надзвичайно важкою перемогою над Евертоном із Віталієм Миколенком, а повертались до великої гри домашньою зустріччю проти лондонського Челсі з Михайлом Мудриком у рамках четвертого туру. Тож у наших збірників була чергова можливість побачити один одного.

Напевно, перед грою українці таки перетнулись, проте на полі судилось у цій грі з’явитись виключно Забарному, який традиційно відповідав за оборону "вишень" від перших хвилин. А от Мудрика Енцо Мареска на поле так і не випустив, хоча для цього були певні передумови безпосередньо за ходом зустрічі, однак італієць вирішив не ризикувати. І, як не дивно, його можна зрозуміти.

Бо підстави для такої гри "до вірного" створювала команда Андоні Іраоли. Господарі поля провели значно більш якісний матч за загальним малюнком, аніж проти Евертона, однак їм відверто не щастило на завершення атак. Уже з першої спроби пробити Таверньєр запустив постріл із лівого флангу з-за меж штрафного в поперечину, після чого на швидких крилах контратак Борнмут не рідко діставався володінь Челсі.

Посеред першого тайму це навіть призвело до призначення пенальті, коли Фофана віддав абияк передачу собі за спину на лівий фланг штрафного, Еванілсон перехопив м’яч перед Санчесом, після чого голкіперу не залишалось нічого іншого, окрім як збивати суперника. Однак іспанець одразу сам і виправився, потягнувши удар бразильця в правий нижній кут із пенальті.

Таким чином Челсі не втрапив у халепу вже до перерви, і в нас з’явився привід поговорити про момент Джексона до цього, коли форвард не переграв Траверса на лівому фланзі штрафного з вигідної позиції. Але ця ситуація — ледь не єдиний приклад виходу "синіх" до атаки, тоді як загалом команда Марески проводила геть не найкращий матч.

У другому таймі ситуація не отримала інших обрисів, бо Борнмут постійно загрожував чужим воротам, а у "пенсіонерів" натомість з’явився Санчо й самотужки щось там намагався вигадати на лівому фланзі атаки. Не дивно, що саме звідти в підсумку й прийшов вирішальний гол у зустрічі, коли Нкунку ударом у дальній кут із боротьби проти Забарного завершив пас від англійця.

Проте до цього Челсі треба було витримати ще дуже багато випробувань перед власним штрафним, і в деяких випадках Санчес уже з останніх сил залишав свою команду в грі. Окремим моментом у цій грі також треба відзначати роботу арбітра Ентоні Тейлора, чия спроба зіграти в морський бій попередженнями так і не призвела, можливо — на щастя, до підбиття якогось двопалубного корабля. Зрештою — це було ледь не найцікавіше в цій загалом доволі затягнутій грі.

У наступному турі Борнмут гостюватиме в Ліверпуля, а на лондонський Челсі очікує гостьове дербі проти Вест Гема.

Борнмут — Челсі 0:1
Гол: Нкунку, 86