В першому турі Говерла відзначилась не лише нічиєю з Дніпром і 10-ма орендованими футболістами в старті, а й одіозною появою дебютанта. 28-річний півзахисник Ігор Худоб’як (тезка Худоб’яка з Карпат) вийшов на поле в футболці з кричущим прізвищем "Халк".

В розмові з Football.ua новобранець Говерли поділився враженнями про свій дебют та розповів, чому вирішив обрати таке незвичне прізвисько.

- Спочатку В’ячеслав Вікторович (Грозний. — прим. М.С.) так "охрестив" мене, — розповів Ігор. — Тут було і порівняння з бразильцем із Зеніту, і з персонажем коміксів — зеленим Халком через мою фактурність та будову тіла (сміється). Так і пішло, а потім вирішили на футболці написати "Халк". Адже один Ігор Худоб’як в Прем’єр-лізі вже грає, тому уникнемо плутанини. Та й навіщо чужі лаври збирати (посміхається). Так і виник в Говерлі свій Халк.

- Тепер залишається наздогнати по рівню гри Халка із Зеніта?

- Хотілося б наблизитись до такого, тому буду докладати зусиль і, особливо, тренувати потужний дальній удар.

- Як взагалі опинилися в Говерлі?

- Я сам з Івано-Франківської області, і останній час грав за місцеві аматорські клуби. Але влітку тренер Петро Кушлик, який колись працював в Говерлі, запропонував Грозному переглянути мене. В’ячеслав Вікторович подивився на мою гру і сказав, що я підхожу.

- Згадуючи літні пригоди Говерли, були впевнені в старті ужгородського клубу в новому сезоні? Грозний щось говорив з цього приводу?

- Коли я приїхав до Ужгорода, ми переговорили з тренером, і невдовзі почався збір. Я потренувався декілька днів, підписав контракт, і разом зі всіма готувався до матчу з Дніпром. Тому не було сумнівів, що клуб стартує в Прем’єр-лізі.

- Дебют в Прем’єр-лізі проти Дніпра — буде що згадати?

- Думаю, дебютувати нічиєю з фіналістом Ліги Європи — більш ніж гідно. Безперечно, було і хвилювання — від цього нікуди не дінешся. Але через декілька на полі хвилин все зникло. Тому відіграв так, як хотів і планував. Так, було важкувато фізично. Все-таки команда почала готуватися лише за 10 днів до початку чемпіонату. Але загалом почуваємо себе нормально, а я побачив свої помилки і елементи, над якими треба працювати в першу чергу.

- Ви, а також два голкіпери Надь та Бабенко — троє футболістів першої команди, що перебувають на повноцінному контракті в Говерлі. Не почуваєтесь «особливим» серед 13-ти орендованих динамівців?

- Ні, я не приділяю цьому багато уваги. Хлопці приїхали хороші, у нас чудовий колектив, тому мені залишається лише працювати і показувати добру гру. Так, динамівці вже зіграні між собою і мають певний ігровий стиль, тому мені доводиться ніби "вливатися". Але з цим немає ніяких проблем.

- Разом з тими ж Бабенко та Надєм ви — один з найстарших в команді. Вже взяли на себе функції такого собі "дядька"?

- Це не для мене. Навпаки, серед молодих сам почуваюся молодшим. Можна сказати, скинув пару років (сміється).

- В матчі з Дніпром ви грали в центрі поля під нападником. Це ваша рідна позиція?

- Ні. Взагалі я все життя грав класичного центрфорварда, на вістрі. Але В’ячеслав Вікторович вирішив перевести мене в півзахист, адже дуже часто доводилось опускатися за лінію м’яча і боротися з суперником на підступах до своєї штрафної. Тому перед мною стояла задача сідати в центр поля і максимально допомагати хлопцям, а при нагоді швидко розвивати атаку.

Максим Сухенко, Football.ua