Допоки на рідній арені закарпатського Минаю сильнішого поміж собою з’ясовували полтавська Ворскла та Олександрія, власне колектив Владимира Шарана відправився до села Петрово заради протистояння проти місцевого Інгульця. Матч двох команд, які до цього не здобували перемог у поточному розіграші національної першості — що могло бути кращим на завершення ігрової програми четвертого туру української Прем’єр-ліги?

У першій половині матчу колектив гостей вирішив за рахунок потужного пресингу зі старту відкинути суперників подалі за центральну лінію, і, на диво, Інгулець погодився на цей запропонований сценарій. Футболісти Лавриненка грали від низького блоку, бо вже в момент переходу до власних атак кожного разу зазнавали невдачі під час спроб переведення до атакувальної ланки виконавців. На цьому тлі геть не дивно було побачити, як поодинока подача з лівого флангу від Хахльова на 18 хвилині знаходить голову Твердохліба в центрі штрафного, а той відкриває рахунок.

Спроб відповісти на зухвалий випад суперників у виконанні Інгульця ми фактично не бачили, та й під завісу тайму в телевізійній трансляції знову почали траплятись якісь негаразди. Власне, це в повній мірі співпадало зі стилем гри "козаків" — вони також не відзначались справним налагодженням зв’язків поміж футболістами. Минаю такий варіант припав до душі, тож команда Шарана спокійно відбивалась.

Рішення Лавриненка випустити на другу половину матчу Козака та Блізніченка для підтримання темпу атак команди було цілком виправданим у теорії, але ж на практиці Інгулець завалив усі можливі іспити! Жодних спроб завершення власних спроб наступу від господарів поля ми не спостерігали аж до того моменту, як вони раптово не зрозуміли, що справа тхне смаленим — президент клубу залишив своє місце на трибунах десь під завершення повної години ігрового часу.

Можливо, це сталось одразу після того, як Хахльов зльоту ввігнав м’яч у сітку з дальнього кута воротарського, коли замкнув подачу Гончара з правого флангу. Після того "козакам" уже ніде було подітись від поразки, проте вони все ж таки знайшли в собі сили сходити до атаки під час заключного відрізку матчу. До штрафного Бандури летіли передачі різного калібру, проте саме довжелезний пас Ченбая з власної половини він вирішив перехопити руками з боротьби проти Козака за межами штрафного.

Арбітриня Анастасія Романюк без зайвих вагань вилучила воротаря Миная з поля, а його місце посів геть юний Олександр Кемкін, якому той самий Козак і потримати м’яча в ігровій ситуації не дав, потужно пробивши зі штрафного в спину Марусичу, від якої відбувся рикошет у правий кут воріт. Звісно, у тому епізоді мали місце розмови про офсайд, проте про VAR на цій грі заздалегідь ніхто не подбав. На більше господарів уже не вистачило.

У наступному турі петровський Інгулець зіграє вдома проти полтавської Ворскли, а закарпатський Минай проведе домашній матч проти київського Динамо.

Інгулець — Минай 1:2
Голи: Козак, 90+1 — Твердохліб, 18, Хахльов, 60

Інгулець: Паламарчук — Нагієв, Поспєлов, Ченбай, Смоляков — Кучеренко — Одарюк (Марусич, 66), Клименко (В. Блізніченко, 46), Коробенко (Козак, 46), Запорожець — Сітало.

Минай: Бандура — Гончар, Горін, Нємчанінов, Трубочкін — Вітенчук — Воробчак (Рогозинський, 79), Хахльов, Твердохліб, Кулієв — Вишневський (Колесник, 69).

Попередження: Клименко, В. Блізніченко — Трубочкін

На 89-й хвилині був вилучений Олександр Бандура (Минай) (грубе порушення).