Оскільки цього відбіркового раунду до чемпіонату Європи-2024 ми майже не побачили сенсацій із відсутністю кваліфікації від тих збірних, від яких цього можна було очікувати, то під час березневого міжнародного вікна всі вони мали грати товариські матчі. Хтось при цьому вважав за краще обирати собі суперників нижчого рівня на відпрацьовувати різноманітні тактики, а хтось, як господарі майбутнього літнього турніру, німці, вирішили знімати справжні футбольні вершки.

Так і виникла ідея провести в Ліоні матч поміж збірними Франції та Німеччини, які фактично тільки пів року тому зустрічались поміж собою в Дортмунді. Там справа завершилась перемогою господарів поля, тож "Les Bleus", якщо вже й переймали цю роль, прагнули взяти реванш та вчергове підкреслити власні амбіції нарешті домогтись перемоги на європейському форумі для свого чергового шалено талановитого покоління.

Проте цього вечора в команди Дідьє Дешама все одразу пішло не за планом. От від самого центру поля ввели м’яч у гру німці, і одразу ж Кроос відзначив своє повернення до лав національної збірної гольовим пасом на Вірца, який уже на сьомій секунді відзначився дальнім пострілом під поперечину.

Далі більше подиву викликала не стільки впевнена гра німців, бо з таким потужним стартом було важко її не набути, а реакція від господарів поля. Точніше її повна відсутність, бо навіть трибуни особливо нічого не вимагали від команди Дешама, от вона й ні до чого не прагнула. А ще Франції чинили шалену протидію та майже повністю відрізали атакувальну трійцю від решти команди, тож за таких умов навіть зірковому Мбаппе доводилось бігати без м’яча.

Але Кіліан та партнери свої моменти все ж таки зуміли знайти ближче до середини першого тайму. І тоді вже доводилось відверто рятувати власні ворота тер Штегену в ближньому бою. Хоча, знову ж таки, ми говорили лише про поодинокі загрози від господарів поля, тоді як системності в їхній грі не було й близько. А в німці натомість ця сама системність була такою, що просто не підступитись із жодного боку.

Так, фактично можна говорити, що це була повна перемога Юліана Нагельсманна над Дідьє Дешамом, бо французький футбол розібрали на молекули та зруйнували всі можливі зв’язки в атаці. Звідси й така ніяка гра що до перерви, що після неї. Та ще й другий м’яч німці забили на 49 хвилині, коли спочатку Вірц запустив Мусіалу до лівого флангу штрафного, а той потім викотив на порожні для Гаверца.

Франція потім зробила одразу чотири заміни, але хіба на щось це мало вплив? Свіжі футболісти майже нічим цікавим не відзначались, хіба що Жиру знову демонстрував дива акробатики в "передпенсійному" віці, але то вже було більше на втіху публіці, яка його радо вітала. Що ж до самої гри "Les Bleus", то нам так і не вдалось її побачити цього вечора. А суперники просто грались собі із м’ячем до фінального свистка.

Наступний матч збірна Франції проведе проти Чилі 26 березня, тоді як Німеччина в цей день прийматиме Нідерланди.

Франція — Німеччина 0:2
Голи: Вірц, 1, Гаверц, 49

Франція: Самба — Кунде (Клосс, 60), Павар, Упамекано, Л. Ернандес (Т. Ернандес, 61) — Заїр-Емері (Камавінга, 61), Чуамені (Фофана, 74), Рабьо — Дембеле (Коло Муані, 83), М. Тюрам (Жиру, 61), Мбаппе.

Німеччина: тер Штеген — Кімміх, Та, Рюдігер, Міттельштедт — Андріх, Кроос — Мусіала (Фюллькруг, 80), Гюдоган (Мюллер, 71), Вірц (Фюріх, 72) — Гаверц (Ундав, 80).

Попередження: Мбаппе — Андріх