У англійському Чемпіоншипі завжди було, на що подивитись, тож для українського футбольного вболівальника ця ліга завжди була не чужою. Проте в другій частині цього сезону наші фанати чи не породнились із Плімутом, якому загрожував виліт із другого за силою дивізіону країни, і аби цього не сталось, команда Мірона Муслича запросила до свого складу українського центрального захисника Максима Таловєрова.

А той наробив одразу такого шуму, що "пілігрими" почали потрохи покращувати власні результати й стали авторами чи не найбільш гучної сенсації в цьому сезоні. На стадії 1/16 фіналу Кубка Англії Плімут вибив абсолютного лідера Прем’єр-ліги та переможця основного раунду Ліги чемпіонів УЄФА (1:0). Але після цього "зеленій армії" жереб підкинув ще й Манчестер Сіті, тож яскраві пригоди для підопічних Муслича себе не вичерпали.

Цього разу Плімуту доводилось грати вже не перед рідними вболівальниками, тож можлива тактика для обрання на цю гру була лише одна — захищатись, а там уже як піде. Проте "містяни" не наслідували поганий приклад Ліверпуля, тож вийшли на гру доволі бойовим складом і одразу стали позначати власну перевагу. Особливо небезпечними при цьому у виконанні Сіті несподівано стали кутові, чи не кожен із яких у першому таймі неодмінно завершувався ударами.

А ще команда Гвардіоли на певному відтинку ігрового часу мала перевагу в понад 85% володіння м’ячем, тож можна було собі лише уявити, як важко давалось Максиму Таловєрову та партнерам стримування цієї атакувальної міці. Але Плімут тримався, а потім, на 38 хвилині, Рейс привіз непотрібний кутовий на правому фланзі оборони, подачу з якого від Соріноли завершив ударом головою в дальній кут саме український центральний захисник, і це вже було схоже на диво.

Проте дуже нетривале диво — у компенсований час перед перервою господарі таки дотиснули суперників, так само з подачі із стандарту, коли навісом Де Брюйне скористався молодий О’Райлі. А отже команда Гвардіоли отримала потрібний емоційний заряд перед другою половиною гри, де, як не дивно, продовжувала домінувати.

Купу моментів змарнував Сіті для того, щоб удруге таки протиснути захист суперників і позбавитись ризиків піти в овертайми, бо відповідати "зелені" особливого настрою вже не мали. Але спочатку голкіпер Гезерд продовжував тягнути все, що тільки можна, і навіть голи Голанд упритул його розстрілював, то все одно не поступився опоненту. Проте за мить прилетіла чергова подача кутового з правого флангу від Фодена, і на дальній стійці О’Райлі оформив дубль ударом головою.

Після цього вже все всім стало зрозуміло, тож залишалось лише довести матч до переможного завершення зусиллями гравців Гвардіоли, і вони навіть зуміли знайти момент для третього м’яча, коли Голанд так і не переграв Гезерда під час дуелі на правому краю штрафного, проте потім одразу оформив простріл під порожні на Де Брюйне, який проводив дуже натхненний матч. І навіть обійшовся без заміни цього разу.

Фінальний свисток арбітра Крейга Поусона з Ротерема відправив до чвертьфіналу Кубка Англії Манчестер Сіті, тоді як для Плімута турнірний шлях добіг до завершення.

Манчестер Сіті — Плімут 3:1
Голи: О’Райлі, 45+1, 76, Де Брюйне, 90 — Таловєров, 38

Манчестер Сіті: Ортега — Льюїс, Рейс, Аке (Діаш, 46), О’Райлі — Де Брюйне, Гюндоган — Макейті, Сілва, Гріліш — Фоден (Гонсалес, 83).

Плімут: Гезерд — Таловєров, Плегусуело, Катич — Мумба (Аль-Гадж, 64), Г’ябі (Готон, 63), Боатенг, Огбета (Пухач, 71) — Сорінола (Сюч, 80), Райт — Бунду (Байду, 64).