Захисник міланського клубу дав розлоге інтерв’ю.
Захисник міланського Інтера Маттео Дарміан, після перемоги його команди в першій частині дуелі проти мадридського Атлетіко в рамках 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА (1:0), погодився на велике інтерв’ю з місцевою пресою, під час якого відповідав на питання щодо різних етапів власної кар’єри та планів на майбутнє.
"Ще в ранньому дитинстві мене побачили скаути Мілана під час кількох матчів у футбольній секції, а потім я пройшов оглядини в клубі, потрапивши в молодіжний сектор. Зараз я можу тільки подякувати їм, тому що це був мій перший самостійний і найважливіший крок у житті, а також у футболі зокрема.
Я був не єдиним, хто прийшов на ті оглядини, нас було четверо, але спочатку взяли тільки мене. Бути там із моїми товаришами по команді для мене було схоже на звичайне тренування, тільки в іншому місці. У конференц-залі нам дали анкету, у якій попросили кожного з нас назвати свого кумира. Моїм був Кларенс Зеєдорф, який на той час грав за Інтер. Інші питання були різного роду, щоб дізнатися, як ми вчилися в школі або ким ми хотіли стати, коли виростемо.
Що я відповідав? Що хочу бути піцейолою. Зеєдорф уже тоді був справжнім професором на полі і поза ним, і коли я зрештою зустрів його в Мілані, він був саме тим, кого я очікував побачити, він не шкодував порад не тільки для мене, але й для всіх молодих хлопців, хто його оточував.
Про час, проведений в Мілані, я згадую із задоволенням, бо досвід формує тебе в міру того, як ти ростеш. Для мене молодіжний сектор Мілана був школою життя, він навчив мене працювати в колективі й дотримуватись правил, він дав мені розуміння дисципліни.
Але перша команда Мілана тоді була дуже сильною, тому я просто не мав можливості там грати і доводити свою цінність. Спільним рішенням було переїхати до іншого клубу, щоб почати справжню футбольну кар'єру.
Манчестер Юнайтед? Я обрав цей клуб і Англію зокрема тому, що хотів зіткнутись із новою реальністю. До сьогоднішнього дня я дуже пишаюся тим, що зробив. Я був сповнений ентузіазму щодо цього переїзду, і сьогодні я можу сказати, що пишаюсь цим рішенням.
АПЛ — це одна з, якщо не найбільша, ліга у світі, у ній повно великих чемпіонів. Моурінью? У мене завжди були хороші стосунки з Жозе, я думаю, що він завжди брав мене до уваги в ті роки. Однак, як і належить тренерам, їм доводилося робити вибір, і я завжди поважав їхнє рішення.
Між нами були щирі стосунки, і це був той вибір, який він повинен був зробити. Він віддавав перевагу іншим гравцям. Чи говорили ми з ним про Інтер? Звісно, що говорили. Будучи пов’язаними з Італією, ми не могли не говорити про Інтер.
Це були хороші спогади, було приємно чути, як Моурінью говорив про ту команду Інтера, яка ввійшла в історію.
Конте? Це були буремні часи. Ми розмовляли до того, як я приїхав до Мілану. Він розповів мені про роль, яку хотів, щоб я зіграв. Це був постковідний період, усе життя було на павзі, тоді як я приїхав до клубу на третій день перерви на збір національної команди.
Я пам’ятаю саме той момент, коли я став гравцем Інтера, коли в перший день після підписання контракту я увійшов до Аппіано. Це було дуже емоційно для мене, коли я починаю нову главу, я завжди намагаюся мати позитивний підхід.
Антоніо Конте був для мене дуже важливим тренером, він дозволив мені перемагати: мій перший рік в Інтері збігся з виграшем Скудетто, за що я можу тільки подякувати йому.
Євро-2016? Це був важливий шлях, відчуття було таке, що та наша збірна могла обіграти будь-кого.
Відносини з уболівальниками? Я завжди залишався самим собою, усвідомлюючи свою цінність для клубу. Як я вже говорив, із першого дня в новому клубі я завжди намагався наполегливо працювати, віддаючи себе команді повною мірою задля досягнення цілей сезону.
Інтерізм — це про пристрасть. Це означає бути частиною сім’ї та важливого проєкту, завжди бути готовим віддати все заради справи. Фундаментальний епізод у виграші скудетто-2020/21? Я пам'ятаю початок сезону, злети і падіння з деякими невтішними результатами. Переломний момент настав у Сассуоло, де ми програли 0:3.
Упродовж тижня після цього ми говорили один одному на тренуваннях, що для перемоги ми повинні бути самими собою, і з цього почався підйом, який дозволив нам перемогти. На цих зустрічах ми всі говорили, і ви зрештою могли бачити бажання команди зробити щось важливе.
Скудетто — це щось особливе, бо перемога в чемпіонаті ніколи не буває легкою, за нею стоїть праця й жертовність. Це значущі слова для Інтера сьогодення? Так, навіть незважаючи на те, що за лаштунками переховується набагато більше, аніж це. Ми — чудова команда, і це видно, коли ми граємо у важких матчах. Я думаю, що ви легко можете побачити гармонію між нами.
Чи був ідеальним поєднанням обставин відхід Ашрафа Хакімі та прихід Сімоне Індзагі? Коли йдуть такі важливі гравці, як Хакімі, то для клубу це завжди непросто. Завдяки наполегливій роботі, із якою клуб також добре впорався, ми не тільки не надто постраждали, а й додали фундаментальних речей.
Я в ролі капітана Інтера? Це був приємний момент, який віддячував мені за жертви й зусилля, які я докладав від самого дитинства. Хто є ідеальним капітаном? Я часто називаю Хав’єра Дзанетті та Лаутаро Мартінеса, який на сьогоднішній день є справжнім нашим капітаном. Дуже жорсткий. І я вважаю, що він правильно взяв на себе цю відповідальність, це додало йому більше відповідальності, і він доводить, що ідеально підходить для цієї ролі.
Коли ти маєш таку важливу роль, на тобі завжди лежить велика відповідальність, яка вимагає багато зусиль. Перемога — це єдиний спосіб запам’ятатись уболівальникам, а виграти другий зірковий скудетто було б чимось надзвичайним.
Я сподіваюсь продовжувати носити цю футболку й у наступні роки, для мене це як друга сім'я. Колись настане час зупинитись, але я ще не думав про своє майбутнє після футболу. Я хотів би залишитись у цьому клубі до самого кінця, але тільки не просіть мене бути тренером уже сьогодні!
Інтер стане останньою командою в моїй кар'єрі? Це було б добре, але я не знаю, що станеться в найближчі кілька років. Однак, так, така мрія в мене є", — заявив італійський виконавець.
Нагадаємо, що Маттео раніше мав досвід виступів у Мілані, Падові, Палермо, Торіно, Манчестер Юнайтед та Пармі.
У цьому сезоні Дарміан відіграв 31 матч, зробивши дві гольові передачі.