Рух урятував нічию проти Олександрії

Багато цікавих подій відбулось лишень за ті неповних вісім турів, які команди української Прем’єр-ліги вже встигли відіграти до цього, тож від дев’ятого раунду національної першості ми очікували додаткових інфоприводів. Один із них обіцяло нам подарувати протистояння в Олександрії, де місцевий однойменний колектив на домашній Ніці приймав одного із своїх переслідувачів у турнірній таблиці — львівський Рух.

Підопічні Віталія Пономарьова за цей час уже встигли відзначитись одним із найбільш надійних захистів серед команд нашого чемпіонату, маючи по три пропущені голи на рівні з київським Динамо, і так само достатньо забивали "жовто-чорні", у чому в них була рівність із футболістами Руслана Ротаня. За однією лишень відмінністю — "поліграфи" не мали за плечима серію з трьох нічийних результатів поспіль і відповідно не втрачали дорогоцінні очки.

Команди влаштували обережну розвідку на старті гри й за її підсумками потім господарі захопили ініціативу. Однак Олександрія не створювала небезпеки за ті чверті години, після чого Рух перехопив володіння м’ячем і цілком наполегливо почав претендувати на гол. Де в чому не пощастило команді Пономарьова, бо хоча б на 16 хвилині м’яч міг полетіти й під поперечину рикошетом від голови Кампуша, який намагався блокувати дальній удар від Притули з правого флангу, а не врізатись у каркас воріт.

Утім, претендувати на кращу долю вже незабаром могли й Бєляєв із Філіпповим, коли ударами з лівого краю поля перевіряли реакцію Ледвія здалеку та запускали м’яч із розвороту над поперечиною від кута воротарського відповідно. А в решті епізодів була суцільна боротьба, бо ніхто не хотів програвати, що було цілком зрозуміло.

А от другий тайм нас відверто розчарував. Просто нічого було дивитись, окрім як спостерігати за постійною боротьбою й аномально високим відсотком браку від обох команд. Рух ще й примудрився за такої гри через травму стратити Дідика, ніби в Пономарьова в принципі є з кого вибирати в плані ротації. Як виявилось, гаяли час ми недарма.

Розв’язка настала на останніх хвилинах, тож на полі мала місце справжня драма. На 88 оберті секундної стрілки на годиннику арбітра Дмитра Панчишина Ледвій передачею від власного штрафного подарував м’яч Філіппову, а той його миттєво за це покарав. За такого сценарію гри — чим не фінальна крапка в цьому протистоянні?

Однак ні! Рух пішов відіграватись і вже на заключних секундах компенсованого часу в межах власного штрафного Кампуш наступив на ногу Краснопіру, коли партнер нападника виконував дальній удар, тобто навіть м’яча поблизу не було. Випадково чи ні — португалець тепер розкаже власним партнерам, а тим часом суперники отримали право на пенальті й Краснопір свою нагоду не змарнував. Тож надто рано скидав футболку Філіппов під час святкування.