За базового сценарію розмова про звітне протистояння мала відбуватись на початку серпня, коли стартував черговий сезон української Прем’єр-ліги. Однак тоді київське Динамо намагалось подолати кваліфікаційний шлях до Ліги чемпіонів УЄФА, тож справами команди Олександра Шовковського на внутрішній арені їй дозволили зайнятись трохи пізніше. І точно тоді ніхто не міг передбачити, що суперник "біло-синіх" за першим туром, Олександрія, продемонструє настільки потужний старт кампанії.

Утім, ми вже перетнули екватор національної першості, а "поліграфи" все ще тримаються на вершині турнірної таблиці, тож випадковістю цей результат назвати точно не вийде. І ось, на початку грудня, за чотири місяці від запланованого, таки знайшовся час посеред робочого тижня задля проведення, тепер уже, центрального матчу в боротьбі за чемпіонський трофей.

Щодо першого тайму цієї гри, то занадто мало було моментів, дійсно гідних уваги пересічного глядача. До Олександрії завітала зима, і цього разу не просто за календарем, а поле на Ніці дійсно подекуди вкрилось льодом, тож гравці добряче ковзали по ньому своїми металевими шипами. І футболу цей чинник дійсно заважав, якщо ми вже й говоримо про те, що не побачили тієї гостроти, на яку, напевно, варто було розраховувати.

Господарі при цьому, вочевидь, до рідного газону були трохи більш призвичаєними, тож залишили за собою пару цікавих моментів за участі Ковальця та Мишньова, удари головою від яких не досягли бажаного ними успіху. Як і постріл Ваната по швидкому м’ячу на лівому фланзі штрафного. А більше ніхто й нічого не створив. А як тут щось створити, якщо тільки занесеш ногу над м’ячем, як одразу гепнешся на траву, як це було в епізоді із штрафним Бражка?

У другому таймі гравці все ж таки стояли на ногах більш упевнено, а особливо кияни, коли в успішному пресингу на самому початку змусили помилитись Єрмакова, але потім Буяльський не пробив того в дальній кут із правого флангу штрафного. Як покаже подальший розвиток подій, подібні моменти марнувати — собі дорожче, бо їх було реально обмаль.

Для Динамо, зокрема, один — удар Волошина із схожої позиції, але на протилежному боці чужих володінь, проте з тим самим завершенням — Єрмаков красиво в стрибку перевів на кутовий. А от Бущану в аналогічній ситуації з пострілом Безерри на виконання й стрибати не прийшлось — суперник не влучив у ворота. Хоча сам воротар столичного клубу й ледь не начудив під час одного із своїх виходів на перехоплення наприкінці гри, але захисники не дали справдитись найгіршому. Поковзали, поборолись — по валізах, і на Київ.

Наступний матч ці команди так само зіграють поміж собою, проте вже на полі столичного стадіону Динамо ім. В. Лобановського цими вихідними.

Олександрія — Динамо Київ 0:0

Олександрія: Єрмаков — Кравченко (Скорко, 90), Кампуш, Шабанов, Мартинюк — Ковалець (Козак, 64), Ващенко, Мишньов (Шостак, 75) — Безерра, Філіппов (Кулаков, 75), Бєляєв (Костишин, 63).

Динамо Київ: Бущан — Тимчик, Попов, Михавко, Вівчаренко — Бражко, Михайленко (Рубчинський, 90) — Волошин, Буяльський, Кабаєв (Караваєв, 68) — Ванат.

Попередження: Кравченко — Бражко