Щоправда займається він наразі з молодіжним складом "зелено-білих", адже головна команда вчора транзитом через Відень вилетіла на тренувальний збір до Угорщини. Одразу по завершенні тренування з Андрієм спілкувався кореспондент Інформаційного центру ФК Карпати.

- По завершенні сезону йшли розмови, що ти переходиш у Таврію.

- Так і було. Переговори про мій переїзд до Криму почалися ще наприкінці чемпіонату. Щоправда ми говорили про одне, а коли я приїхав, то виявилося, що ситуація виглядає зовсім не так. Мова йде не про фінансові умови, а загалом про ситуацію в клубі. Ми домовлялися, що я приїду і підпишу контракт. А коли я прибув до Сімферополя, то почалося щось незрозуміле. Ніхто конкретно нічого не говорить, все покрито туманом. Подивився я на це все три дні, зібрав речі і поїхав додому.

- А як виник варіант з твоїм поверненням у Карпати? Хто був його ініціатором?

- Мені зателефонував Степан Федорович (Юрчишин – Авт.). По завершенні сезону я приїхав у Львів і зустрічався з керівництвом клубу та головним тренером команди Олегом Кононовим. Пропозиція «Карпат» мене зацікавила, проте на той момент я вже мав домовленість з Таврією. А я є людиною слова, тому й поїхав у Сімферополь. Але коли розібрався, що там й до чого, то навіть зрадів, бо тепер міг з чистою совістю повертатися додому. У Львів я приїхав 17-го червня вранці і того ж дня підписав з Карпатами трирічний контракт.

- Ти говорив, що хотів би закінчити кар’єру в Карпатах. А чим думаєш займатися по її завершенні?

- Взагалі-то, мені лише 30 років. Для воротаря це ще не той вік, щоб думати про футбольну пенсію. Надіюся ще років чотири – п’ять пограти на найвищому рівні. І хотів би їх провести саме у Львові. А в майбутньому, якщо запросять, був би не проти попрацювати в тренерському штабі Карпат.