Свої виступи на чемпіонаті Європи-2024 серед юнаків віком до 17 років збірна України розпочала кілька днів тому з поразки від однолітків із Сербії. Певна річ, що ця новина нас неприємно здивувала в контексті боротьби за вихід до плей-оф уперше в історії нашої команди цієї вікової категорії.

При цьому невдача в першій грі на Кіпрі (0:1) супроводжувалась ще й невиразним футболом у виконанні команди Юрія Мороза, над чим у неї було не так уже й багато часу, аби попрацювати.

Другим суперником "синьо-жовтих" стала Чехія, яка в своїй першій грі дуже жорстко обійшлась із господарями турніру — 5:0. Ми ж у свою чергу підготували стартовий склад на гру проти "трикольорових" таким чином, аби використати тих виконавців, які вдало провели другий тайм проти Сербії максимально можливим чином.

Але ці гравці в підсумку провалили першу половину зустрічі на полі стадіону Тасос Марку знову, як і решта їхніх партнерів. Ротація жодним чином не допомогла. Просто нічого не вдавалось створити в атаці, хоча навіть і не намагались, за великим рахунком, хоч якось змінити підходи до створення гольових моментів. Закидання вперед на Степанова не проходили, фланги активністю не відзначались, а центр поля постійно десь просідав або не встигав.

За такого сценарію в нас залишався захист, який продовжував привозити та воротар Макаренко, який продовжував намагатись хоч якось зберегти обличчя цій команді Мороза, за що йому окрема подяка. Бо інакше було б боляче що проти сербів, що тут. При чому тут — болючіше від того, що й так було.

На 11 хвилині в наші ворота поставили пенальті за спробу Дігтяря заблокувати рукою подачу Квачека з правого флангу штрафного. Епізод, якого б не було, якби не дії захисника Третяка, який повністю провалив цю гру від початку й до самого завершення. Уже в другому таймі він створить ще один момент, аби суперники відзначились, а поки що з позначки забив Мудри, при чому таким ударом, що, якби Макаренко вгадав кут, потягнув би точно.

Але, якщо воно не йде, то не йде в усьому. Україна нічого цікавого не продемонструвала майже до самого завершення першого тайму, при цьому ледь не пропустила ще пару м’ячів, і лише потім прокинулась і пригадала, що, узагалі-то, краще було б хоча б не програти цей матч.

Проте це було бажання за межею досяжного. Суперники б не дозволили цьому статись, бо перегравали нас за всіма показниками. У підсумку Пенкса в другому таймі двічі відзначився з лівого флангу, при чому другий гол — то взагалі шедевр на такому рівні. Постріл точно в дальню дев’ятку з гострого кута. Макаренко капітулював без претензій.

І лише під завісу гри, коли чехи кинули грати в футбол на результат, який і без того здобули доволі легко, від надійшла, скажімо в дусі часу, "гуманітарка" у вигляді пенальті. Коларжик на правому фланзі власного штрафного штовхнув у спину Стрільчука, Дігтярь пробив у лівий кут значно краще за суперника. Однак нам від того не легше. Якщо Кіпр якимось дивом не обіграє Сербію, то це точно виліт.

У заключному турі Україна зіграє проти кіпріотів, а Чехія зустрінеться із Сербією.

Україна U-17 — Чехія U-17 1:3
Голи: Дігтярь, 90+4 — Мудри, 12 (пен.), Пенкса, 61, Пенкса, 86

Україна U-17: Макаренко — Шелекета (Рибак, 66), Третяк, Дігтярь, Стрільчук — Редушко, Сорока, Оличенко (Вакулюк, 84) — Денисов (Бондар, 67), Степанов (Попов, 84), Богданов.

Чехія U-17: Обдржалек — Ржехачек, Крпалек, Мичек, Колисек — Слончик, Панош (Наскос, 68) — Шванцара (Сосна, 67), Мурди (Белжи, 81), Пенкса (Коларжик, 90) — Квачек (Нехватал, 68).

Попередження: Денисов, Богданов, Третяк, Попов