Закривати недільну частину дванадцятого туру української Прем’єр-ліги була надана можливість київському Динамо та петровському Інгульцю, які зустрілись поміж собою на столичному стадіоні ім. В. Лобановського й сміливо могли назвати своє протистояння битвою полюсів турнірної таблиці. "Біло-сині", станом на момент початку туру, були першими, а "козаки", відповідно, останніми.

Утім, воно й не дивно, бо колектив Василя Кобіна так і залишався останнім, хто цього сезону ще не здобував перемогу, серед усіх команд-учасниць національної першості. Однак проти такого потужного опонента та ще й на тлі здобутого задовільного результату в Класичному (1:1), а також у контексті підготовки до чергової гри в єврокубках, Інгульцю було важко сподіватись, що ця невдала серія обірветься.

Тим паче, якщо грати з такою кількістю помилок, як це робила команда Кобіна в першому таймі. Уже на четвертій хвилині Дубінчак круто закинув із власної половини на хід Ванату за спину Вілівальду й той розібрався з воротарем у штрафному. Однак Динамо явно не квапилось одразу розвинути власну перевагу, і після виникнення двох поспіль моментів із ударами головою від Кисленка, у Шовковського були всі підстави для того, аби хапатись за голову.

Однак Кабаєв на 25 хвилині трохи зняв цю зайву напругу, коли в Караваєва було пів години на правому фланзі для того, аби виконати прицільну подачу на дальню стійку. Проте проблема "біло-синіх" полягала в тому, що вони кидали грати одразу, як тільки відчували власну перевагу над суперниками, яка ще й на табло знаходила відображення. Тож тримайте — на 34 хвилині Кисленко таки свого домігся й зіграв на відскоку від Вілівальда під час подачі кутового з лівого флангу в центрі чужого штрафного.

Здавалося б, треба починати розмову й про інтригу. Але куди там, якщо позаду в Інгульця до перерви все просто розвалювалось. Краще в другому таймі грати команда Кобіна в цьому плані точно не стала, тоді як на перерву відправилась ще й із автоголом Малиша, який головою підрізав у ворота удар Шапаренка з лівого флангу штрафного, а також дублем Ваната, який засмутив Паламарчука в ближній.

Проблема з утратою концентрації супроводжувала команду Шовковського й після перерви, але для того, щоб реально з’явились якісь загрозливі наслідки від цього, то треба було статись справжньому диву, а до приходу Миколая ще, начебто, дуже далеко. Але як не Миколай, так Тарас — Михавко на 57 хвилині підставився під простріл Могильного з лівого флангу штрафного й спрямував м’яч у сітку власних воріт, тож це знову дистанція в два голи.

Яка зрештою все одно повернулась на вихідну позицію для другого тайму завдяки тому-таки Шапаренку, але до цього Бущану довелось добряче попрацювати на лінію, бо все, що летіло через другий поверх до штрафного Динамо цього разу, захисники незмінно програвали. А це вже дуже тривожний сигнал перед наступним тижнем. На відміну від повернення після травми Андрія Ярмоленка.

У наступному турі київське Динамо прийматиме житомирське Полісся, тоді як посеред тижня проведе номінально домашній матч єврокубків у Гамбурзі проти угорського Ференцвароша, а петровському Інгульцю доведеться гостювати в київського Лівого Берега.

Динамо Київ — Інгулець 5:2
Голи: Ванат, 4, 44, Кабаєв, 25, С-Н. Малиш, 39 (авт.), Шапаренко, 73 — Кисленко, 34, Михавко, 57 (авт.)

Динамо Київ: Бущан — Тимчик, Біловар, Михавко, Дубінчак — Бражко, Шапаренко (Михайленко, 80) — Караваєв (Рубчинський, 72), Буяльський (Ярмоленко, 72), Кабаєв (Волошин, 80) — Ванат (Герреро, 85).

Інгулець: Паламарчук — Пушкарьов (Дубілей, 71), Вілівальд, С-Н. Малиш, Мисик — Петько (Лісняк, 46) — Білоцерковець, Волохатий, П’ятов (Козиренко, 79), Могильний (Чабан, 82) — Кисленко (Сітало, 71).

Попередження: Пушкарьов, Мисик