Напередодні розпочалась цілком нова епоха в історії Суперкубка Італії. І ні, цей турнір раніше вже проводили закордоном і ні в кого це особливих дорікань не викликало, тож і в Саудівській Аравії, тим паче за великі преміальні, можна пограти. А ось одразу чотири учасники в боротьбі за трофей — це вже щось новеньке.

Чинний чемпіон країни, неаполітанський Наполі, свою перепустку до фіналу виборов у Фіорентини, після чого команда Вальтера Маццаррі мала очікувати на фінальний свисток у грі поміж володарем Кубка, міланський Інтером, та римський Лаціо, який дострибнув аж до рівня "срібних" медалей рік тому. Хоча в цьому сезоні співвідношення сил явно було на користь футболістів Сімоне Індзагі.

А що було безпосередньо на полі в Ер-Ріяді — то вже історія. Якщо коротко, то "нерадзуррі" просто розібрали своїх суперників. Почалось усе з потужного пресингу від перших хвилин, до якого "орли" чомусь виявились неготовими, і в підсумку міланці впіймали кураж та методично зносили ряди оборони опонентів. Не забували й про створення гольових моментів та власне забиті м’ячі гравці Інтера при цьому.

Уже на 17 хвилині рахунок у матчі було відкрито. Це постарався Дімарко на ближній стійці, коли Бастоні виконав простріл із лівого флангу, а фланговий захисник ефектно п’ятою перевів собі за спину на порожні ворота для Тюрама. На цьому ніхто зупинятись не збирався, і ще до перерви у ворота Лаціо мало залетіти кілька додаткових м’ячів.

Але поперечина разом із Проведелем допомогли команді Саррі залишити хоч невеличкі сподівання на другий тайм. Утім, Інтер не збавляв обертів, тож навіть підійти до воріт "змій" було великим святом для гостей, не кажучи вже про удари в площину за спиною Яна Зоммера. У захисті ж Лаціо відновив гру з необачної дії Педро на лівому фланзі власного штрафного, після чого інтригу було поховано ударом Чалханоглу з пенальті в лівий нижній кут.

Далі тривав виключно розкутий футбол Інтера, який поміж власними футболістами неначе змагався в тому, хто яскравіше спрямує м’яч у сітку чужих воріт. Лаціо на це дивився осторонь, але одного разу навіть цікаво відповів із голом Іммобіле, який не зарахували через гру рукою з боку нападника. А ось у Фраттезі на 87 хвилині все відбулось без несподіванок, тож із завершення контратаки через лівий фланг було встановлено й остаточний рахунок у матчі. Односторонньому матчі.

Фінальний свисток головного арбітра Маттео Маркетті з Остії відправив до вирішальної гри за Суперкубок Італії-2024 міланський Інтер, тоді як для римського Лаціо турнірний шлях достроково добіг завершення. У фіналі 22 січня "змії" гратимуть проти неаполітанського Наполі. Як і мало б бути без усіх цих нововведень.

Інтер — Лаціо 3:0
Голи: Тюрам, 17, Чалханоглу, 50, Фраттезі, 87

Інтер: Зоммер — Павар, Ачербі, Бастоні (де Врей, 66) — Дарміан, Барелла (Фраттезі, 66), Чалханоглу (Асллані, 81), Мхітарян, Дімарко — Тюрам (Санчес, 73), Мартінес (Арнаутович, 74).

Лаціо: Проведель — Лаццарі (Хісай, 83), Гіла, Романьолі, Марушич (Пеллегріні, 66) — Гендузі (Луїс Альберто, 51), Ровелла (Катальді, 51), Весіно — Андерсон, Іммобіле, Педро (Ісаксен, 66).

Попередження: Чалханоглу — Романьолі, Весіно