Мадридський Реал тиждень тому вже встиг достроково забезпечити собі можливість надягнути чемпіонську корону іспанської Ла Ліги, а кількома днями раніше ще й учергове змусив нас переконатися в існуванні футбольних див під час домашнього півфінального протистояння проти англійського Манчестер Сіті в Лізі чемпіонів УЄФА. На тлі цих величних здобутків ізбоку "вершкових" геть малопомітним ставала не менш цікава їхня принципова зустріч проти Атлетіко у рамках 35-го туру національної першості.

Певна річ, що чемпіонського коридору на Ванді Метрополітано для "бланкос" ніхто робити не збирався, але й зазвичай палка підтримка домашніх трибун "кольчонерос" цього вечору обмежувалася лише відповідним високим рівнем налаштування власне виконавців Дієго Сімеоне. Особливо добре він був помітним на тлі суперників, у стартовому складі яких Карло Анчелотті зробив настільки багато змін, що знайшлося місце у воротах і для українського голкіпера Андрія Луніна.

Можливо, кандидат на позицію "першого номеру" в національній збірній України й зумів би порадувати нас "сухою" грою, проте вже з перших хвилин було помітно, наскільки невмотивованими є футболісти Реалу. У той самий час зусиль одного Янніка Феррейри Карраско вистачало задля того, аби перебігти весь склад опонентів, але Луніну щастило в тих випадках, коли бельгієць чи його партнер за атакою, Анхель Корреа, намагалися завершувати вдалі індивідуальні дії.

Однак взагалі не пощастило "бланкос" десь біля 38 хвилини, коли Вальєхо не знайшов іншого способу зупинити просування Куньї до центру штрафного, аніж поштовх суперника в спину. Рефері довелося йти передивлятися епізод на повторі, проте пенальті зрештою він усе ж призначив. Лунін не врятував, бо навіть не вгадав напрям удару з Карраско.

Зрештою, не все так погано могло бути для Реалу під час відходу на перерву, якби Йовіч під свисток реалізував свій випадковий момент на правому фланзі штрафного, але Облака в ближньому бою не переграв. На другу половину гри в складі Атлетіко з’явився Антуан Грізманн, тому атака команди Сімеоне заграла більш яскравими фарбами.

Великі проблеми могли б виникнути в Луніна з рятуванням власних воріт, якби суперники були б хоча б трохи більш влучними під сам своїх численних атак. Один тільки Карраско, без урахування моментів Грізманна, міг суттєво збільшити перевагу власної команди, але зрештою навіть пробив у стійку, але більше не забивав. Лунін, у свою чергу, врятував Реал від пострілу Куньї, який став чи не єдиним, хто з гри влучив у ствір чужих воріт у цій грі в складі "кольчонерос".

Із іншого боку футбольного поля перед Облаком виникали виклики під час кількох потужних ударів із дальньої відстані від Вальверде, слідом за яким наприкінці гри вистрілив і Асенсіо — із усім упорався голкіпер Атлетіко, тому рахунок більше не мінявся.

У наступному турі Атлетіко зіграє в гостьовому матчі проти Ельче, а Реал на власному полі прийматиме Леванте.

Атлетіко — Реал 1:0
Гол: Феррейра Карраско, 40 (пен.)

Атлетіко: Облак — Врсалько, Савіч, Хіменес, Рейнілду — Льоренте, Коке, Кондогбія, Феррейра Карраско (Лоді, 90-3) — Корреа (Грізманн, 46), Кунья (Де Пауль, 89).

Реал: Лунін — Л. Васкес, Мілітао (Менді 68), Вальєхо, Начо — Камавінга, Каземіро (Вальверде, 61), Кроос (Модріч, 69) — Асенсіо, Йовіч (Вінісіус, 61), Родріго.

Попередження: Савіч — Йовіч, Л. Васкес, Вальєхо, Начо