Чемпіонські перегони в іспанській Ла Лізі тривають і надалі, проте з кожним наступним туром для каталонської Жирони останнім часом ситуація виключно погіршується. Команда Мічела до цього не перемагала в трьох матчах поспіль, у двох із яких поступалась мадридському Реалу (0:4) та баскському Атлетіку (2:3), тож поступово друга сходинка "червоно-білих" перетворилась на третю.

Звичайно, що виключно за умови, якщо Жирона в рамках домашнього матчу двадцять шостого туру проти мадридського Райо Вальєкано не святкувала б перемогу та по-сусідські дозволила б Барселоні себе випередити. І суперники, незважаючи на свою позицію в середині турнірної таблиці, усім своїм виглядом демонстрували, що легкої прогулянки для команди Мічела не передбачається. Нічия проти того-таки Реала в минулому турі про це відверто натякала (1:1).

Коли в Каталонії йде дощ, до це справа не на одну й не на дві години. У день звітного протистояння Жирона до останнього сподівалась, що шалена злива таки зупиниться хоч на трохи під час гри, але це також було марним витрачанням часу. Поле на Монтіліві, хоча й не втратило звичний зелений колір, проте настільки заважало футболістам демонструвати свої найкращі якості, що їх подекуди навіть ставало дуже шкода.

Передусім, команду Мічела, бо на швидкості та технічних навичках роботи з м’ячем Циганкова та перший дотик Довбика ці умови безпосередній вплив. А оскільки до складу ще не повернувся Дейлі Блінд, той будувати гру в атаці каталонці просто не було кому.

До перерви в підсумку ми побачили лише два ігрові моменти — Еррера обидва рази з меж штрафного виступав на завершення флангових передач, але спочатку головою пробив до рук Дімітрієвські, а потім його постріл із правого флангу штрафного заблокували. Не надто багато, як для команди, яка на щось там претендує. Однак гідрокостюми під час перерви Жироні точно б не видали, тож треба було вигадувати щось більш футбольне.

У другому таймі злива не припинялась, проте атаки господарів поля точно посилили свою інтенсивність. Скажімо відверто — Райо відбивався з останніх сил і нічого не міг запропонувати у відповідь аж до самого завершення матчу. Проте треба було забивати, і з цим у каталонців виникли певні проблеми. Точніше, вони виникли в Довбика, у якого було, щонайменше, дві невдалих спроби в центрі штрафного завершити передачі з флангів у один дотик. Із урахуванням моменту першого тайму, то й усі три можна налічити.

Загалом, не матч Артема. Черговий. На жаль. Але зрештою забив Віктор Циганков, і цьому на 52 хвилині дійсно тішилась уся команда, бо неначе якийсь тягар спав із плечей Жирони й вона заграла в той самий рок-н-рол, до якого ми всі звикли. А тут ще й Пеп Чаваррія в складі суперників вирішив за 12 хвилин перебування на полі назбирати два попередження ледь не в одному епізоді, тож мадридці самі себе добили.

А Савіо в компенсований час просто досипав їм повну торбу у фірмовому стилі. Тільки-но Циганкова зняли з гри (Довбик за цим шляхом прослідував набагато раніше), як бразилець чухнув на його фланг та почав там розривати суперників швидким дриблінгом. Тримались "блискавки" недовго, і зрештою отримали два голи в приблизно одному й тому ж стилі виконання із зміщенням, але з різним напрямком завершального удару. Кураж, якщо одним словом.

У наступному турі каталонська Жирона зіграє гостьовий матч проти Мальорки, а мадридський Райо Вальєкано прийматиме Кадіс. 

Жирона — Райо Вальєкано 3:0
Голи: Циганков, 52, Савіо, 90+1, 90+6

Жирона: Гассаніга — Коуту, Е. Гарсія, Д. Лопес (Хуанпе, 70), Гутьєррес — Еррера (Соліс, 89), Алейш Гарсія — Циганков (Торре, 89), Порту (Мартін, 73), Савіо — Довбик (Стуані, 73).

Райо Вальєкано: Дімітрієвські — Балліу, Арідане, Лежен, Еспіно — Де Фрутос (Чаваррія, 64), Крешпу (Трехо, 79), Валентін (Сісс, 59), Альваро Гарсія — У. Лопес (Перес, 64), Де Томас (Камельйо, 58).

Попередження: Алейш Гарсія, Коуту, Савіо — Кіке, Сісс, Крешпу, Чаваррія.

На 76-й хвилині був вилучений Пеп Чавварія (Райо Вальєкано) (друге попередження).