Недільна частина п’ятого туру української Прем’єр-ліги вже безпосередньо мала вважатись частиною осінньої кампанії, бо саме в перший день вересня й відбувались протистояння. Відкривав програму доволі неординарний двобій у Рівному поміж місцевим Вересом та київським Лівим берегом у ситуації, коли обидві команди лише в минулому турі змогли вперше перемогти в поточному розіграші національної першості.

Для "лелек" успіх у грі проти одеського Чорноморця (1:0) взагалі був подією історичного масштабу, оскільки вони забили свій перший гол в УПЛ й одразу ж уперше здобули три очки. Для команди Віталія Первака взагалі багато що вперше трапилось за останній місяць, як і для нашого футболу загалом — так із корабля на бал ще ніхто не заходив у дебютний розіграш нашого чемпіонату.

Говорити щось про перший тайм цього матчу було марною справою, бо тут простіше десь знайти та прослухати діалоги поміж рефері та бригадою VAR, бо саме довкола рішень асистентів і обертались усі події. Гол Степанюка на 15 хвилині під час добивання відскоку від Механіва, після удару Шарая з лівого флангу штрафного — от, де не було питань жодних. А в решті моментів…

Два голи Вересу було скасовано ще до перерви. За великим рахунком, обидва рішення арбітрів не мали б викликати жвавого обговорення, бо Шарай на восьмій хвилині дійсно був у офсайді під час скидання головою від Степанюка, після чого завдавав удару вже з меж штрафного, а Гайдучик дійсно бодай якимось чином сфолив проти Дедуха на 24 хвилині, після чого також здійснив сольний ривок із завершальним ударом.

Про що хотілось поговорити насправді, так це про пенальті за нібито фол Співакова проти Степанюка на центральному вході до штрафного на 32 хвилині. Як це порушення побачили та зафіксували? Ніхто не знає, але Гайдучик потім із позначки пробив у поперечину, тож хоч зайвих розмов стало менше. Поміж тим, Лівий берег кілька разів дуже перспективно виходив до атаки, але в цьому насиченому таймі було місце тільки одному "чистому" голу.

Добре, що хоч у другій половині гри ми були позбавлені можливості спостерігати за цими суперечливими епізодами, бо дві команди на полі просто грали у футбол. Власне, те, заради чого ми й зібрались. І от в плані футболу рівненці знову видали слабенький другий тайм, тоді як киян відверто здивували, бо нарешті ми не побачили спаду їхнього фізичного стану після перерви.

Саме за рахунок цього порушення балансу й розпочав свій дивовижний камбек колектив Первака. Утім, це саме головний тренер своїм рішення про потрійну заміну під другий водопій у цьому матчі перевернув хід подій. Приходько та Галас ще до м’яча призвичаїтись не встигли, а вже за чверть години кожен із них мав по одному результативному удару та гольовому пасу на обох краях чужого штрафного.

А вже незабаром Верес учергове помилився під час швидкої атаки гостей, і Кожухар на лівому фланзі штрафного вже від відчаю стрибав у ноги Войцеховського, привіз пенальті, а потім пропустив удар у правий кут від Дедуха. І все, рівненці з виграшного становища та переваги в першій половині примудрились залишитись узагалі без залікових балів.

У наступному турі рівненський Верес гостюватиме в житомирського Полісся, тоді як київський Лівий берег прийматиме криворізький Кривбас.

Верес — Лівий берег 1:3
Голи: Степанюк, 15 — Приходько, 66, Галас, 81, Дедух, 87 (пен.)

На 34-й хвилині Микола Гайдучик (Верес) не забив пенальті (поперечина).

Верес: Кожухар — Гакман, Гончаренко, Вовченко, Шевченко — Куція (Кльоц, 46), Яго (Кучеров, 75) — Шарай (Луан, 67), Степанюк, Дахновський (Сміян, 83) — Гайдучик (Мрвальєвич, 76).

Лівий берег: Механів — Соколов, Семенов, Шаповал, Дударенко — Дедух, Банада (Галас, 65) — Синиця (Косовський, 90), Співаков (Приходько, 65), М. Когут (Войцеховський, 65) — Сухоручко (Литовченко, 90+3).

Попередження: Куція, Шарай, Яго — Сухоручко