Організатори італійського Суперкубка ще не встигли точно підрахувати, наскільки більше прибутку принесла їм зміна формату розіграшу цього, як дехто вважає, символічного трофею. Проте вже зараз зрозумілим є одне — це змагання найближчими роками не буде одноденним, тож і говоритимемо про нього ми все ж таки трохи довше.

Але за підсумками першого розіграшу в "форматі чотирьох" ми все одно отримали фінальну пару, що складалась із чинного чемпіона країни та чинного володаря національного Кубку. Неаполітанського Наполі та міланського Інтера в цьому випадку, які до цього здолали з однаковим рахунком (3:0) Фіорентину та римський Лаціо відповідно.

Багато хто очікував, що "змії" в цій грі мають показати всю міць власної атаки й уже від самого початку відверто переважати опонентів, які переживають геть не найкращі часи. Однак ні. Маццаррі одразу дав зрозуміти, що треба спочатку подолати захисну ідею його команди, а вже потім мріяти про створення гольових моментів. Наполі попереду відверто не вистачало обертів, проте в захисті команда діяла настільки впевнено, що суперники ніяковіли.

У підсумку, доволі блідим був перший тайм у виконанні Інтера з певним загостренням посеред ігрового часу, але тоді ні Дімарко, ні Чалханоглу, ні Мхітарян, свої нагоди не використали, тож рахунок перед перервою не зазнав змін. І вже друга половина гри розпочиналась із атак неаполітанців, тож інтрига не просто не вмирала, а тільки зростала.

І наче й моменти якісь виникали в "південців", що можна було казати про гру на рівних із міланцями, але в підсумку рівно за п’ять хвилин, починаючи від 55, Джованні Сімеоне заробив два попередження за необачні фоли й залишив команду в меншості. Чи варто казати, що й без того захисна гра Наполі відтоді перетворилась просто на суцільне вибивання м’яча подалі від власних воріт?

А що залишалось Інтеру робити? Пів години часу до завершення основного періоду та ризик перейти до серії пенальті з невизначеною долею, якщо не забити гол. Варіантів було небагато, тож команда Індзагі помчала вперед і Голліні довелось відчайдушно рятувати власні ворота. До речі, чи не вперше в матчі, щоб ось так відверто рятувати.

І дійсно не могли його дотиснути Тюрам та навіть Арнаутович, який вийшов на заміну, як і не досягали успіхів дальні постріли Чалханоглу та Мхітаряна. Але на полі до останнього залишався капітан, він же El Toro, він же Лаутаро Мартінес, і саме на нього зробив гольовий простріл Павар на першій компенсованій хвилині. Таки уникнули пенальті.

Фінальний свисток головного арбітра Антоніо Рапуано з Ріміні зафіксував перемогу міланського Інтера в розіграші Суперкубка Італії зразка 2024 року, тоді як для неаполітанського шлях до трофею зупинився на останньому кроці.

Наполі — Інтер 0:1
Гол: Мартінес, 90+1

Наполі: Голліні — Ді Лоренцо, Ррахмані, Жезус — Дзербін (Естігор, 58), Каюсте (Руї, 75), Лоботка, Маццоккі (Распадорі, 74) — Політано (Ліндстрьом, 70), Сімеоне, Кварацхелія (Гаетано, 70).

Інтер: Зоммер — Павар, де Врей (Аугусто, 62), Ачербі — Дарміан, Барелла (Фраттезі. 63), Чалханоглу, Мхітарян, Дімарко (Арнаутович, 81) — Тюрам (Санчес, 81), Мартінес (Біссек, 90+3).

Попередження: Ррахмані, Сімеоне, Гаетано — Чалханоглу, де Врей, Барелла, Мартінес

На 60-й хвилині був вилучений Джованні Сімеоне (Наполі) (друге попередження).