«Лукас, хоч і був бомбардиром, але протиставив себе колективу»
 
- Юрій Михайлович, вже другий рік поспіль Карпати посідають 14-те місце в турнірній таблиці. Після виступів у Лізі Європи такі показники не виглядають нонсенсом?
 
- Не так давно, в 2004-му, Карпати вилітали з вищої ліги. Саме тоді клуб позбувся футболістів, які, як казав наш президент, хотіли не заробляти, а просто одержувати гроші. Після того у Львові створили молодий колектив на базі вихованців місцевого футболу, серед яких були Худобяк, Голодюк, Мартинюк, Іщенко ще тоді грав у нас, з Донецька перебралися Ощипко та Кожанов. Ті футболісти ще не зазнали марнославства, хотіли чогось досягти. Таким же був і амбіціозний тренер Олег Коновов. Це дало змогу конкурувати з провідними колективами країни і двічі завоювати право виступати на євроарені.
 
Але потім пішов спад, десь на розвиток подій вплинула часта зміна тренерів, з кваліфікацією яких не завжди вгадували. І команда потихеньку почала знижувати свій рівень, що призвело до боротьби за виживання.
 
- Багато вболівальників вважають, що після розставання з Кононовим Карпати постійно йдуть не тим шляхом і ніяк не можуть вийти на правильний курс...
 
- Кононов прийшов в команду, де була плеяда молодих перспективних футболістів, які разом з ним зростали і покращували свою гру. Але настав момент, коли треба було перебудовуватися, трохи оновлювати колектив... А в результаті деякі гравці явно засиділися на одному місці, команда не отримувала вливання свіжої крові. І тоді виконавці почали звикати до такої обстановки, знижувати вимоги до себе, вирішили, що коли вони досягли Ліги Європи, то далі все буде добре. Все це і призвело до 14-го місця в турнірній таблиці.
 
- Де, на ваш погляд, було найслабкіше місце в грі Карпат?
 
- Забракло кваліфікованих гравців в лінії захисту, особливо коли Львів покинув Тубіч, а потім серйозну травму отримав Ощипко. А ті футболісти, які прийшли, не відповідали тому рівню, що дозволяв би вирішувати серйозні завдання. Таким чином захист почав часто давати збій, але не тільки через брак захисників, а й через погану гру в обороні всього колективу. Про це свідчить найбільша кількість пропущених м’ячів в двох останніх сезонах.
 
Також, як показали статистичні дані, Карпати в більшості матчах програвали в боротьбі. Наприклад, під час матчу в Ужгороді з Говерлою ми виграли всього 37% єдиноборств, а ужгородці — 63%. Далі варто звернути увагу на те, що тактика, яку пропагували тренери (особливо Костов), призвела до того, що футболісти більшість техніко-тактичних дій виконували на своїй половині поля. І тому, коли ми довго готували атаку біля своїх володінь, суперник відходив назад, спокійно приймав нас на своїй території і мав чимало влучних нагод для контратаки. Команда почала дуже повільно виходити з оборони в атаку.
 
Десь збився приціл наших нападників, а один з важливих гравців атаки Зеньов надовго вибув з гри через травму. Можливо, трохи знизив до себе вимоги Гладкий, який часто не забивав, те що треба. Варто згадати і Лукаса, який хоч і був бомбардиром, але протиставив себе колективу, через що його мусили відправити в оренду. Сукупність всіх вищезгаданих факторів і призвела до падіння. Особливо показовими були безвольні матчі з донецьким Металургом (0:4), Арсеналом (1:4), відверто слабка гра з Говерлою (1:2).
 
І, мабуть, найголовніше, що Карпати — команда, яка раніше постійно брала очки на виїзді — в цьому сезоні в гостях досягла успіху лише раз, в Сімферополі на початку весни обігравши слабку Таврію, а ще тричі зіграла внічию.
 
«Марселіньо виявився функціонально неготовим плюс грає на чистих мячах»
 
- Можна сказати, що в даному випадку часта ротація не тільки не допомогла, а ще й зашкодила колективу?
 
- Для початку варто згадати, що протягом сезону на флангах захисту в нас грало шість-сім різних футболістів. Ліворуч виходили і Ощипко, і Кополовець, і Гірський, і Озарків, і Бідловський, і Жовтюк. Хіба так можна? Та й взагалі у Костова не було навіть двох-трьох матчів поспіль, коли хлопці грали в однаковому складі. Весь час складтасувався, а багато футболістів не мали стабільного місця на полі. Той же Жовтюк виходив і праворуч, і ліворуч в обороні, а також в центрі. А коли молодого футболіста постійно переставляють з місця на місце, він не зможе грати на повну. Така ситуація була і з Ксьонзом, який дуже багато користі приносив в атаці, але коли перейшов в оборону, не маючи навиків захисника, допускав чимало помилок і саме з правого флангу ми пропустили чимало м’ячів.
 
- Чому упродовж сезону Карпатам не підійшов Ткачук, який згодом в Арсеналі став важливим гравців?
 
- Я вважаю, що відпустити Ткачука, а також Мартинюка та Лукаса — це був прорахунок тренерського штабу. Зайвих гравців ніколи не буває. Замало – буває, а зайвих — ні.
 
- Що не вийшло в багатообіцяючого Марселіньо і чому він зрештою програв конкуренцію Зеньову?
 
- Карпати завжди славилися своїм духом та бійцівськими якостями, характером, коли футболісти билися не тільки за себе, а й за своїх партнерів, тренера, за своє місто. А Марселіньо більше грає на чистих м’ячах плюс він виявився функціонально неготовий до для такого футболу, який мусять показувати львів’яни. В наш час всі висококласні футболісти є універсальними, вони не грають тільки на атаку чи на оборону.
 
- Що за історія вийшла з Вукчевічем, який приїхав до Львова, зіграв два матчі і миттю розпрощався з Карпатами...
 
- Вукчевич — це футболіст, який звик грати в так званий «тихий» футбол. Так, він кваліфікований та технічний виконавець, але на той час чорногорець виявився погано підготованим та повільним. Тому він пограв трохи, і вирішив покинути Україну.
 
- Чи міг Лукас після всіх зимових перипетій з його переходом в інший клуб все-таки залишитись у Львові і суттєво допомогти Карпатам?
 
- Лукас — цікавий та різноманітний гравець, який справді вміє грати в футбол. Але через свій склад характеру він не зміг прижитись в команді і дати їй все, що може. Можливо, і не варто було його відпускати, але вже так сталося. Хоча, говорячи про таких футболістів, як Марселіньо та Лукас, варто зазначити, що багато таких футболістів грають, коли грає вся команда. А от коли виникають проблеми, взяти на себе роль лідера вони не в змозі.
 
Та й взагалі Карпати в цьому сезоні мали в своїй обоймі багато молодих футболістів. Якщо пригадати навіть останню гру сезону проти Металіста, то у харків’ян вийшли такі досвідчені вікові виконавці, як Шуховцев, Березовчук, Пшеничних, Шелаєв, Едмар. Тобто Маркевич оперував сплавом досвіду та молодості. А в нас найстаршим футболістом був Кополовець, якому 29 років. А про інших і казати не варто: багатьом від 20-ти до 23-х років. Це перспективні футболісти, які ще не досягли свого максимального рівня. І під чималим впливом відповідальності за результат вони не могли дати того, чого від них чекали.
 
«Той факт, що колектив недоукомплектований, буквально впадав у очі»
 
- Чому Костов, на ваш погляд, доволі пасивно повів себе під час зимового трансферного періоду?
 
- Пам’ятаю, що болгарський тренер нібито сказав, що йому потрібно всього два-три футболіста. Тоді прийшли Марселіньо, Гаращенков, Штіліч. Хоча вже тоді виникали побоювання, що в обороні в нас виникне дефіцит футболістів... Чесно кажучи, не знаю, чому так вийшло, але той факт, що колектив недоукомплектований, буквально впадав у очі: про крайніх захисників ми вже згадували, також весь сезон ми практично грали з одним нападником. 
 
- Якось ви казали, що Костову так і не вдалося стати своїм у Львові. Чому?
 
- Будь-який тренер, який прийде до Львова і не буде враховувати менталітет місцевого футболу, коли успіху в першу чергу досягають за рахунок самовіддачі, гарної функціональної підготовки, патріотизму і тому подібне, нічого не досягне з Карпатами. Варто навіть згадати, що найкращі свої роки команда переживала тоді, коли показувала справжній бійцівський характер, коли команда повністю віддавалася грі. А Костов хотів зробити таку собі Барселону, де б грали тільки в короткий пас і т.д. Але з Карпатами так не вийде. У Львові завжди грали в атлетичний, силовий, швидкий футбол. В тому і був промах, що Костов вибрав подібну тактику, що спирається на техніку і пас. Можливо, він і непоганий тренер, який досягає свого за допомогою саме такої гри. Але ця гра не для львівського футболу.
 
- Напевно, саме в цій ситуації варто задуматись, чи не краще було б докласти більше зусиль та терпіння в пошуках українського тренера, аніж довіряти команду закордонному спеціалістові?
 
- Вже нема сенсу гадати: що сталося, то сталося. Гадаю, що зараз у Львові працюватиме фахівець з українським паспортом.
 
- Чи можна говорити, що вже в найближчі дні ми почуємо імена перших новачків львів’ян?
 
- Карпати завжди славилися своєю молоддю, яка грає в збірних України різних вікових категорій. У нас є дуже багато цікавих футболістів, хоча вони ще дуже молоді. І саме зараз є сенс побудувати роботу так, щоб в команді грали вихованці з заходу України. Тому не думаю, що тепер варто набирати футболістів з інших регіонів (і тим паче легіонерів), а приділити увагу своїм вихованцям.
 
Максим Сухенко, Football.ua