Невдахи 1/8 фіналу Ліги чемпіонів від Італії поміж собою розписали мирову

Посеред тижня італійський футбол зазнав подвійного важкого удару. Утратити обох учасників плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА фактично за два дні було ще тим розчаруванням для завжди емоційних фанатів з Апеннінського півострова. Але життя на цьому не завершується, а перед міланським Інтером та неаполітанським Наполі вже тоді на обрії замайоріло очне протистояння в чемпіонаті.

Лідер поточного розіграшу Серії A зустрічався на Джузеппе Меацца з чинним чемпіоном країни, тож хоч не хоч, а аналогія з такою собі передачею титули з рук команди з півдня назад на користь представників півночі країни напрошувалось само по собі. Не знаємо, чи сприймали самі гравці звітну зустріч саме таким чином, але оскільки в них настрій був і без того зіпсований міжнародними баталіями, то на полі на очікувало точно не чаювання.

Франческо Кальцона в підсумку може записати собі до активу ще одного суперника, тактику якого він зумів прочитати наперед перед початком протистояння. Ні-чо-го. Просто нічого не міг заподіяти Інтер обороні Наполі десь хвилин зо десять від стартового свистка, і ми навіть не візьмемось стверджувати, що за цей час "нерадзуррі" взагалі хоч раз потримали м’яч на чужій половині в притомній атаці.

Натомість міланці просто рубали суперників у відповідь дрібними фолами, як тільки ті намагались перетнути центральну лінію, вочевидь розуміючи, що поступово втрачають контроль над ситуацією. Але потім Інтер вибухнув одразу двома гольовими моментами в рамках однієї атаки, проте лише дивом удари Дарміана, Лаутаро та Барелли не спрямували м’яч у сітку воріт із критично близької відстані.

До певної міри почало закрадатись враження, що Наполі почав поступатись територією, бо в Інтера з’явився м’яч у ногах на чужій половині та які-не які, а комбінації. Але це все було суто стерильним володінням м’яча, тоді як на 41 хвилині гості ледь не вперше дістались до чужих воріт із повноцінною гольовою нагодою. Але Траоре в падінні головою так і не замкнув подачу Політано з правого флангу перед чужими воротами, після чого в наступній атаці у відповідь від "змій" його команда пропустила.

Бастоні підтримав атаку на лівому фланзі, після чого прострілив у центр штрафного, де без опіки на мить опинився Дарміан та завдав вирішального удару. Це був гол, що мав принести полегшення для міланського колективу, бо Наполі таким чином мало значно пожвавити свою гру після перерви, а відповідно й більше підставлятись під контратаки.

Такою була замальовка подій другого тайму, але натомість ми побачили доволі скупу картину в плані атакувальних від обох команд. Навіть той гол, який команда Кальцони забила наприкінці гри зусиллями Жезуса на завершення подачі кутового з правого флангу, був радше винятком із правил, бо момент становив загрозу воротам Зоммера, чого раніше ми не надто й спостерігали. І зрештою не дивно, що Інтер просто втратив нагоду здобути три очки. Не вперше за останній час, правда ж, фанати "змій"?

У наступному турі міланський Інтер проведе домашній матч проти Емполі, тоді як неаполітанський Наполі прийматиме бергамаську Аталанту.