На завершення дуже напруженої суботньої частини дев’ятнадцятого туру української Прем’єр-ліги в Ковалівці зустрічались місцевий Колос та львівський Рух — дві команди, у яких можна знайти лише одну чітко виокремлену спільну рису. Кількість матчів за їхньої участі, які в підсумку завершувались нічийними рахунками в цьому сезоні. І якщо від футболістів Ярослава Вишняка це ще було більш-менш очікуваним, то підопічні Віталія Пономарьова явно очок не добирали.

Проте, що можна казати про виступи "чорно-білих", якщо тільки в минулому турі вони змогли хоч трохи наростити різницю забитих та пропущених м’ячів за рахунок гостьової перемоги над рівненським Вересом (2:0), тоді як до цього вони були не тільки командою, що найменше пропускає у власні ворота, а й тією, що забиває суперникам чи не найменше.

Проте де була та оборона на початку матчу, коли це було конче потрібно? Напевно, побігли вслід за сином полеглого Воїна, якому довірили вводити м’яч у гру на цей раз — у хлопця явно всі завдатки для гри в футбол у наявності. А тим часом на третій хвилині передачу від лицьової на правому фланзі штрафного від Квасниці в дотик перевів у дальній кут Сич. Швидкий гол на старті зустрічі, який гарантовано врятував нас від чергових "нулів" за підсумком гри за участі команди з Ковалівки.

Очевидно, що ми чекали від команди Ярослава Вишняка бодай якоїсь притомної реакції на зміну ситуації не на її користь. Але побачили в підсумку аж нічого цікавого в атаці. Кілька передач із флангів, за які Паулаускас зачепитись шансів не мав. А в іншому — повільний темп у атаці, неначе й не було тієї невдачі на перших хвилинах. Рух теж був не проти подібного розвитку подій, тому від "жовто-чорних" ми побачили алаверді у виконанні Сича на Квасницю трохи згодом після голу, але Іллі не вдалось переграти воротаря невпевненим ударом головою.

Набагато більш охоче пішов атакувати Колос від самого початку другого тайму й доволі швидко перевага Руху навіть за банальною кількістю подач від кутів поля розчинилась у повітрі. Але знову ж таки ми зіштовхнулись у проблему створення гольових моментів командою Вишняка, і жодні начебто "фірмові" її стандарти не мали шансів покращити ситуацію аж настільки, щоб ми вважали ці 45 хвилин не дарма проведеними.

Хоча, тут маємо теж звернути увагу на момент Климчука вже на першій хвилині, коли все мало закінчитись до Колосу в цій грі. Але жонглювання м’ячем на правому фланзі штрафного від Юрія в підсумку завершилось ударом із гострого кута над порожніми воротами. А був би дуже ефектний гол.

Після цього ми подивились на удар Бурди над воротами після одного із стандартів господарів та на, напевно, момент "колосків" усієї зустрічі — завершення від Безбородька прострілу Ільїна з правого флангу на ближньому куті воротарського на 83 хвилині. Тоді Денис влучив у воротаря, а його команда вже відверто йшла у ва-банк та грала в два нападники. Не допомогло, тож після дуже класної гри у Рівному "чорно-білі" продемонстрували нам ось це. А що саме "це", ми й самі не зрозуміли.

У наступному турі ковалівський Колос гостюватиме в донецького Шахтаря, тоді як львівський Рух навідається до дніпровського Дніпра-1.

Колос — Рух 0:1
Гол: Сич, 3

Колос: Фесюн — Лучкевич (Гусол, 83), Бондаренко, Бурда, Цуріков — Богданов, Демченко — Дієго (Велетень, 54), Тотовицький (Ільїн, 63), Топалов (Безбородько, 64) — Паулаускас (Салабай, 83).

Рух: Ледвій — Сич, Слюбик, Дідик, Роман — Пастух, Підгурський, Таллес (Руніч, 55) — Квасниця (Притула, 56, Холод, 90+2), Климчук (Карабін, 67), Плюман (Лях, 68).

Попередження: Бондаренко, Цуріков — Підгурський, Ільїн