Олександр Петраков вочевидь був незадоволений занадто малою кількістю товариських поєдинків для збірної України в процесі підготовки до надважливої зустрічі кваліфікації чемпіонату світу-2022 настільки, що вирішив компенсувати це суттєвою щільністю цих зустрічей. Саме таким чином у календарі "синьо-жовтих" одразу після  переможної гри проти італійського Емполі (3:1) одразу ж на наступний день з’явилося протистояння проти хорватської Рієки.

Із урахуванням занадто малого проміжку часу на відпочинок та відповідний переліт через Адріатичне море, без повної ротації стартового складу було не можна обійтися. Саме тому ми побачили з перших хвилин як Данила Сікана в незвичній позиції на фланзі атаки, так і Тараса Качарабу в лінії захисту. Певна річ, що деякий час на утворення бодай якоїсь зіграності цій сполуці виконавців усе ж таки був потрібен.

Стартовий відтинок зустрічі через це був не надто жвавим, як і загалом усі події на полі в першому таймі. Рієка не мала бажання грати в гостроатакуючий футбол через помітно втому навіть на тлі власного експериментального складу, тоді як Україна, хоча й радо забрала м’яча собі під постійний контроль, не квапилася зі створенням загроз чужим воротам. Лише під завісу першої половин гри хоча б щось почало з’являтися з нашого боку, а фактично з другої рішучої спроби "синьо-жовтим" вдалося відкрити рахунок.

Обидва рази Віталій Буяльський безпосередньо брав участь під час завершення епізодів, а саме його м’яку подачу з правого флангу штрафного на 23-й хвилині пострілом злету в ближню дев’ятку завершив Денис Гармаш. Власне характер цієї атаки повністю відповідав тій легкості, із якою збірна долала дистанції на чужій половині поля.

Але майже одразу після результативної дії ініціатива в атаці з нашого боку почала потроху спадати. Якось непомітно ввімкнулися до гри й хорватська команда. Було відчутно, що гравці флангів українського захисту не витримують навантаження, що в підсумку знайшло відтворення у вигляді пропущеного голу. Хтось трохи не добіг у штрафному на відскоку, хтось не закрив суперника, хтось не підставив спину, тому Вук отримав можливість як пробити в дальню стійку з правого флангу, а потім ще й прострілити на Дрміча з добивання.

Уже після перерви наш тренерський штаб змінив голкіпера в рамці воріт, свій ігровий час, а згодом — кілька пострілів у свій бік, отримав Дмитро Різник. Окрім того, на вістря атаки відправився Бєсєдін, але зрештою його старань не вистачило бодай на створення хоча б одного гольового моменту. Окрім того, "синьо-жовті" ще й дозволяли суперникам більше атакувати власні володіння, через що контрвипади в наш бік були досить загрозливими.

Зрештою, гра завершилася з нічийним рахунком, а вихід надшвидкісного Михайла Мудрика лише трохи більше схилив шалі терезів упевненості на наш бік. Як для резервного складу, збірна України зіграла добре, бо відсутність зіграності в цьому складі аж надто сильно кидалася в очі. Можливо, проти наступних суперників із Африки загальна картинка буде більш упевненою.

Рієка — Україна 1:1
Голи: Дрміч, 37 — Гармаш, 23.

Рієка: Зломісліч — Солано (Посінковіч, 73), Честіч, Крешич (Стойковіч, 60), Бодетіч (Дуймовіч, 81) — Селахі, Станіч (Бурчул, 82) — Муріч, Бушінья, Вук (Обрегон, 60) — Дрміч (Куплан, 82).

Україна: Бущан (Різник, 46) — Конопля, Бондар, Сирота, Качараба — Сидорчук — Зубков (Мудрик, 79), Гармаш, Буяльський, Сікан (Циганков, 79) — Довбик (Бєсєдін, 46).

Попередження: Честіч — Сидорчук, Качараба.