Молодіжний чемпіонат Європи за регламентом фінальної частини містить у собі всього шістнадцять команд, тож високі раунди плей-оф розпочнуться вже дуже скоро. Хто братиме в них участь? Поки що, ситуація в кожному з квартетів виглядає доволі прогнозовано — фаворити повсякчас беруть своє. Як сталось, наприклад, у контексті групи A, де Іспанія й Італія були беззаперечними претендентами на вихід до наступного раунду, тоді як господарям змагань, словакам, та Румунії залишалось просто на щось сподіватись.

Але це справа була марною, бо представники європейських півостровів у стартових двох турах досягли максимальних результатів, і перед очним протистоянням у заключних ігровий день турнірна таблиця була поділена рівно навпіл, і іспанці з італійцями мусили визначити, хто саме з них займе першу та другу сходинку відповідно.

Однак команди Сантьяго Денії та Карміне Нунціатти немов мали прихований від усіх план, який став відомим одразу після оголошення стартових складів — із обох сторін із перших хвилин зіграли футболісти, які до цього були частиною ротації, тож формальний статус протистояння одразу зменшився на порядок. Залишалось лише сподіватись, що в тих, хто грав до цього менше, є хоч якась спортивна злість, аби подарувати нам якісний футбол пізнім вечором.

Наприклад, як у Рауля Моро, який на своєму правому фланзі атаки відбігав усі 90 хвилин у безупинному темпі й чи не власноруч позначав небезпеку для чужих воріт із боку власної команди. При цьому гра в першому таймі розбилась на дві окремі частини, у кожній з яких одна команда атакували, а інша мусила захищатись. Кілька моментів непоганих було створено з обох сторін, але до забитих м’ячів ніхто так і не наблизився.

Інша справа — на початку другого тайму, коли іспанці агресивно стартували й уже на 53 хвилині святкували взяття воріт за підсумком шаленої за швидкістю та розіграною комбінацією атаки поміж Молейро, Моро та Родрігесом, який завершував усю цю історію ударом у порожні ворота в центрі штрафного.

Однак італійці не менш стрімко відігрались. Ще й доволі простим чином. Пізіллі протиснув Пабло Маріна під час закидання Гіларді з власної половини на правому фланзі штрафного, після чого пробив у дальній кут низом повз воротаря. І ще по одному разу обидві команди створили загрози біля воріт один одного до фінального свистка, але Фернандес та Турікк’я своїми нагодами не скористались, тож позиції в турнірній таблиці змін не зазнали.

Молодіжна збірна Іспанії в підсумку здобула сім залікових балів, як і Італія, але випередила її за рахунок більшої кількості забитих м’ячів. Словаччина фінішувала третьою з трьома балами, а Румунія була останньою з нулем.

Іспанія U-21 — Італія U-21 1:1
Голи: Родрігес, 53 — Пізіллі, 59

Іспанія U-21: Куньят — Пубіль (Торре, 74), Р. Марін, Ерсог, А. Гарсія — Хаурегісар, П. Марін (Лопес, 65) — Моро (Таррега, 90), Молейро (Санчес, 74), Родрігес (Герра, 65) — Фернандес.

Італія U-21: Дзаккі — Кайоде, Гіларді, Коппола, Турікк’я (Руджері, 84) — Думбія, Гуаріно (Пірола, 84), Б’янко — Пізіллі (Праті, 90), Фацціні (Казадеї, 74) — Амброзіно (Ньйонто, 74).

Попередження: Пубіль, Фернандес — Гіларді, Фацціні