Коли збірна Англії за результатами жеребкування фінальної частини чемпіонату Європи-2024 в Німеччині потрапила до групи C із такими суперниками, як Данія, Словенія та Сербія, то мимоволі всі почали вважати, що для команди Гарета Саутгейта шлях до плей-оф є фактично відкритим. Однак уже перша гра на самому турнірі довела, що не все так просто.

Англія обіграла сербів із мінімальним рахунком (1:0), однак знайти фанатів "трьох левів", який би залишився повністю задоволеним побаченим у Гельзенкірхені було ще тим завданням. Вочевидь, англійцям, від яких знову очікують максимального результату на міжнародній першості, варто було зайвий раз доводити свої амбіції. І матч проти непоступливої Данії у Франкфурті для цього пасував якнайкраще.

Саутгейту багато дорікали після того матчу через занадто пасивний футбол у виконанні його команди. Що ж, цього разу це теж матиме місце, бо бодай у першому таймі Англія грала наче якось неохоче попереду, хоча й кілька разів намагалась дуже солідно пресингувати на чужій половині. Вони знову забили швидкий м’яч, цього разу атакувавши Крістіансена зусиллями Вокера на правому фланзі, після чого простріл Кайла дійшов до Кейна, а той забив і свій перший м’яч на цьому турнірі.

Але що зробила Англія після цього? Правильно. Знову віддала м’яч суперникам та сіла зустрічати в захист. Для чого? Ну, одного ж разу вже спрацювало, тож мало спрацювати й удруге. Якщо такою логікою користувався Саутгейт, то це, як мінімум, дивно. Ще й неефективно, бо "три леви" пропустили від дальнього пострілу Юльманна із зони перед штрафним із рикошетом від лівої стійки. Атаку "червоної гвардії", до речі, на власні ворота тоді привіз також Кейн. Ось така тактика.

У другому таймі… А що було в тому другому таймі? Саутгейт ухвалив "геніальне" рішення, і на 54 хвилині пішов відпочивати гравець, який до цього зробив для атаки чи не більше за всіх польових гравців Англії разом узятих — Трент. І все на тому. За мить до цього моменту Сака головою не влучив у ворота з гострого кута, коли Шмейхель невдало зіграв на виході, і той-таки Сака вже після заміни приблизно з того ж самого місця добив над воротами відскок від стійки, у яку здалеку з правого флангу поцілив Фоден.

Англійський потенціал в атаці на тому себе вичерпав і розпочався просто розбрат у "трьох левів". Чи могли Англію за це покарати? Та звісно, що могли, але Пікфорд брав усі дальні удари, які летіли в площину, а де в чому йому та команді щастило, коли суперники хибили із значно ближчої відстані, як Крістенсен, наприклад. І така хитка споруда ще й якось протрималась до фінального свистка. Але якщо після першої гри ми запитували себе, чи грають так фаворити, то тут можемо сказати ствердно — так фаворити не грають. А команда Юльманна може й зачепиться за щось.

У наступному турі Англія гратиме проти Словенії в Кельні, тоді як Данія зустрінеться з Сербією в Мюнхені.

Данія — Англія 1:1
Голи: Юльманн, 34 — Кейн, 18

Данія: Шмейхель — Андерсен, А. Крістенсен, Вестергор — Меле, Юльманн (Нергор, 82), Гейб’єрг, Крістіансен (Дамсгор, 57) — Еріксен (Сков Ольсен, 82) — Гойлунн (Поульсен, 67), Вінд (Ба, 57).

Англія: Пікфорд — Вокер, Стоунз, Геї, Тріпп’єр — Александер-Арнольд (Галлагер, 54), Райс — Сака (Езе, 70), Беллінгем, Фоден (Боуен, 69) — Кейн (Воткінс, 69).

Попередження: Вестергор, Меле, Нергор — Галлагер