У передсезонному готелі Лестер Сіті триває обідня перерва. Номери для гравців заброньовані таким чином, щоб вони мали змогу пообідати і поспати у проміжок між двома тренуваннями. Але для одного з гравців команди думати про сієсту є так само не властиво, як і дозволяти захиснику суперника возитися з м’ячем.

Джеймі Варді, нападник, що ніколи не спочиває, пройшов шлях від нелігового футболіста до гравця збірної Англії, а в минулому сезоні АПЛ став найкращим бомбардиром серед англійців. Як завжди худий він прогулюється коридором. Цього літа вперше за п’ять років він отримав повноцінний відпочинок. Разом з ним ми пильнуємо за членом тренерського штабу з лептопом, який може віднайти усю його статистику з передсезонних тренувань.

Вона не бреше: у свої 32 він показав найшвидший результат під час передсезонної підготовки, на 21% перевершивши свій результат за 2012 рік, коли саме він перейшов до Лестера. Він також показав найкращий особистий результат під час тестувань на ергометрі, які дозволяють оцінити, як серце реагує на різні випробування. Відсоток його тілесного жиру складає 7,5. Його GPS-пристрій зафіксував швидкість ривків на тренуваннях у 9,3 метра за секунду, що близько до його рекорду у 9,6 м/с. Записи спортивного науковця підсумовують спостереження такими словами: "хоча Джеймі старіє, більшість гравців може лише мріяти про те, щоб бігати настільки ж швидко".

Спокійний і зі стриманим почуттям гумору Варді завжди відкрито розповідав, що в нелігові часи йому часто доводилося грати з похміллям, але віднедавна він залишив у минулому образ тусовщика. Він завжди твердо тримався фітнес-програми, що у Лестері розробляють для кожного гравця у міжсезоння. У себе вдома він встановив камеру кріотерапії, щоб захищати виснажені м'язи та обходитися без неприємних післяматчевих льодяних ванн.

"Тобі вже не хочеться дуріти та тусити кожного вечора, – говорить він. – Це не допоможе твоїм виступам. Якщо я маю вихідний після матчу, то кілька напоїв не зашкодять, але я вип'ю їх вдома, можливо, перед телевізором, і на цьому заспокоюсь.

"Коли я вперше почав виступати на професійному рівні, я вже не був молодим, але жив так, наче був таким. Мені довелося вчитися на помилках. Але я радий, що все сталося саме так, тому що я досягнув тих результатів, яких я досягнув, а це розуміння приходить з віком, – розмірковує він. – Якщо чесно, я не загадую більше ніж на тиждень наперед – навіть стільки для мене, мабуть, забагато".

Його спрага до гри не зменшується. Він лише вісім років тому залишив свою роботу на заводі і повністю зосередився на виступах за Флітвуд Таун у Національній лізі. З того часу він виграв чемпіонський титул АПЛ, зіграв на чемпіонаті світу і забив 80 голів в елітному дивізіоні упродовж п’яти дивовижних сезонів. Під керівництвом Брендана Роджерса Лестер має чудову нагоду фінішувати у топ-шістці, а Варді залишається ключовим для команди гравцем. Він є одним з найвідоміших футболістів у країні, йому вдалося втілити у життя те, про що мріє кожний, і дістатися вершини із самого дна, чим він як ніколи пишається.

Він анітрохи не змінився з тих часів. Його ті самі друзі, які знають його з виступів у Національній Конференції, все ще залишають власні робочі місця, щоб мати змогу спостерігати за його грою – усі вони були на товариському матчі зі Сканторпом. На жарт його агента Джона Морріса про те, що його харчування стало значно кращим після переходу до Лестера, сам Варді відказує, що у дієті, яка складається лише з піци від Domino, немає нічого поганого. Цього разу він жартує. Він зумів адаптуватися, але він не хоче втрачати разючості та агресивності, що роблять його унікальним гравцем.

"Добре, що в Лестері вся відповідальність лежить на нас. Якщо ми не виконаємо передсезонну програму, ми знаємо, що це потім може вилізти нам боком. Тому кожен просто виконує її. Я ніколи не ходжу до тренажерної зали. Я не бачу сенсу у змінах. Я трохи хвилююсь, що через додаткову м’язову масу я можу втратити у швидкості. Я би почав турбуватись через це. Хто знає? Можливо, через декілька років, коли ноги почнуть мене підводити і мені доведеться грати в опорній зоні, то мені не завадить додаткова вага. Але зараз цього достатньо. Я все ще в хорошій формі – і моя швидкість зі мною".

Ми розмовляємо про ціну, яку доводиться платити за славу. У його випадку це була подорож до Євро Діснейленду із сім'єю, яка принесла усе, окрім задоволення. Він не має нічого проти фотографування з фанатами, але відмовляє, коли він з дітьми. Більшість людей розуміють, але бувають різні випадки. "Люди можуть сказати: "Ну, тоді віддай малу дружині!"" – розповідає він.

Він досі дивується тому, якого розголосу набула його історія. У матчі за збірну Англії проти Бразилії на Вемблі два роки тому він вдарив по гомілці Неймара, коли думав, що буде першим на м’ячі. "Коли він вийшов на поле після перерви я підійшов до нього і вибачився за удар. Він [Неймар] відповів: "Все нормально. Обміняємося футболками після матчу?"". Варді з радістю це зробив, але потім не дуже хотів розповідати про це друзям, які чекали на нього у мікст-зоні. "Я не один з них… Деякі гравці постійно просять обмінятися футболками. Я цього не роблю".

У недавньому серіалі про Манчестер Сіті від Amazon Prime був епізод, коли після матчу Серхіо Агуеро, який забив тоді чотири голи в ворота Лестера, намагається знайти Варді, щоб попросити його футболку для свого сина. "Він – феномен", – пояснив Агуеро, знизуючи плечима. Варді передивляється фото на телефоні, щоб згадати, де саме у своєму чоловічому куточку вдома він повісив футболку Неймара. Він гадає, що вона знаходиться десь на горищі. У будь-якому разі з усіма футболками він обходиться однаково – чи то вони з матчів Ліги чемпіонів, чи від бразильської "десятки".

У матчі третього туру Лестеру доведеться завітати на виїзд до Шеффілд Юнайтед на Брэмолл Лейн. Варді, як фанат Шеффілд Венсдей з дитинства, вважає, що це буде ще один "день образ у бік Варді".

"Не може дочекатися цього матчу, – говорить він. – Це мене зовсім не турбує. На виїзних матчах як тільки мене не ображають, але це ще більше стимулює мене. Думаєш, що фани, можливо, зупиняться. Але я можу і не вийти на поле". Два роки тому у матчі Кубка ліги на Брэмолл Лейн він був у запасі і насолоджувався ворожим ставленням до себе. "Я спеціально намагався зробити так, щоб мої святкування виглядали надмірними, коли ми забивали, – говорить він. – Схоже, що на нас чекає хороший матч".

Новий сезон розпочнеться для Лестер Сіті домашнім матчем з Вулвергемптоном у неділю. (Розмова відбулася напередодні поєдинку, який завершився з рахунком 0:0. – Прим. пер.) Але розпорядок дня для Варді у день матчу не зміниться: три банки Red Bull, подвійний еспресо та омлет з сиром та шинкою. "Я не хочу його порушувати, щоб не збитися з ритму та не показати погану гру", – говорить він. Йому подобається атмосфера, що панує у роздягальні перед початком сезону. Він мав змогу відчути її на усіх рівнях англійського футболу упродовж своєї кар’єри. "Коли в команді є духовне єднання та усі насолоджуються улюбленою грою, тоді й виходять найкращі виступи".

Ми сміємося разом з Варді з його розповіді у автобіографії про голкіпера, з яким він разом грав у Стоксбріджі. Він напрочуд правдоподібно імітував звуки тварин, щоб збити з пантелику нападників суперника. Варді перевіряє свій WhatsApp, щоб пригадати, коли востаннє вони з ним розмовляли й переконується у тому, що він не втрачає зв’язку зі своїми старими приятелями. Мені цікаво, чи можна досі говорити, що цього шеффілдського хлопця, який пограв у напівпрофесійних лігах, досі недооцінюють.

"Я так не думаю і, якщо чесно, мене це зовсім не хвилює. Я анітрохи не цікавлюсь тим, що люди думають про мене. Я не маю нікого робити щасливим. Я намагаюсь показувати якомога кращу гру і сподіваюсь, що цим допоможу Лестеру заробити чергові три очки".

The Telegraph, переклад: Сергій Сакара.