Після таких перших чвертьфінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА, що вдалось нам подивитись за останні кілька вечорів, вибагливого футбольного вболівальника здивувати дуже складно. Однак головний клубний турнір Старого Світу пішов на нетривалий відпочинок, тоді як на його місце в розкладі прийшли одразу два інших із не менш цікавими протистояннями.

У Лізі Європи так узагалі все було дуже інтригуючи, бо жеребкування склало таки пари команд, що вони з легкістю могли б зустрітись десь і в більш старшому за рангом змаганні. Але не цього сезону — зараз тим-таки італійським Мілану та Ромі довелось з’ясовувати, хто від країни продовжуватиме боротьбу за трофей надалі.

На користь команди Стефано Піолі красномовно говорила її тривала серія з семи суто переможних матчів, що дійсно викликало захоплення. У "вовків" тим часом і досі триває романтичний період під орудою Даніеле Де Россі, тож вони тільки віднаходять зразки власного успішного футболу. Але на Сан Сіро вони приїхали, передусім, давати бій, чому в підсумку й була присвячена гра.

Початок матчу був доволі обережним, а на створення гольових моментів команди витрачали дійсно чимало часу. Із боку Мілана, переважно, летіли дальні постріли від Рейндерса, тоді як Рома в плані креативності могла й дати фору своїм суперникам. У будь-якому випадку, гості банально швидше змінювали фази в своїй грі, тож виглядали гостріше.

Та й забили вони в підсумку відносно швидкий м’яч, як для таких вихідних даних. На 17 хвилині подача кутового з правого флангу від Дібали завершилась ударом головою від Манчіні в дальній кут. Просто неможливо в цей момент було не пригадати нещодавнє римське дербі, яке саме за рахунок схожої дії й завершилось перемогою "джаллороссі".

У подальшому цей м’яч дуже допоміг Ромі, бо їй було від чого відштовхуватись, тоді як Мілан явно переживав кризу ідей у передній лінії. Реалізувати схожим чином подачу із стандарту зусиллями Жиру в "россонері" не вийшло, тож перший тайм вони завершили без належної відповіді.

У другій половині гри в команди Піолі м’яча було помітно більше саме в завершальній третині, але проблеми з варіантами так нікуди й не поділись, і, відповідно, голам ні звідки було взятись. Хоча й могло випадково прилетіти під час умовної подачі Адлі з правого флангу, яка раптово виявилась ударом та спрямувала м’яч у поперечину, але такого гострого моменту ще потрібно було дочекатись.

Матч для господарів поля й без того висив на волосині, так вони ще й у захисті не демонстрували належної надійності, через що в одній із поодиноких атак Роми у відповідь також цілком могли пропустити, але Крістанте та Пеллегріні схибили ударами з обох боків штрафного.

І лише потім настала, напевно, квінтесенція цього протистояння, коли на 87 хвилині Чуквеще ввірвався до правого флангу штрафного й із лицьової покотив на Жиру, який поцілив у поперечу. Мілан реально міг урятувати цю гру, але тепер за тиждень поїде до столиці з -1 на табло.

Мілан — Рома 0:1
Гол: Манчіні, 17

Мілан: Меньян — Калабрія, Габбіа, Тіав, Ернандес — Беннасер (Адлі, 59), Рейндерс — Пулішич (Чуквезе, 78), Лофтус-Чік, Леау (Окафор, 78) — Жиру.

Рома: Свілар — Челік, Смоллінг, Манчіні, Спінаццола — Пеллегріні (Ауар, 89), Крістанте, Паредес (Бове, 89) — Дібала (Абрахам, 80), Лукаку (Льоренте, 90+2), Ель Шаараві.

Попередження: Пулішич, Адлі, Лофтус-Чік — Крістанте.