Бельгія з двома незарахованими голами поступилась Словаччині

Тільки-но добіг до завершення перший матч нашої національної збірної на чемпіонаті Європи-2024 в Німеччині, як футбольна спільнота перемкнула увагу на Франкфурт, де залишалась приблизно година до появи гравців із Бельгії та Словаччини на полі місцевого Дойче Банк Парку. Тримаючи в голові результат гри прямих конкурентів, колективи Доменіко Тедеско та Франческо Кальцони готувались влаштувати не менш видовищне шоу.

Одне тільки бентежило на початку гри — Доку на правому фланзі атаки "Червоних дияволів". І хоча на старті гри цього особливо не помічали, бо номінальні господарі так понеслись уперед, що стримати їх було майже не можливо, а команда Франческо Кальцони відскочила тільки дивом у моментах за участі Лукаку. Але потім стало зрозуміло, що ні, ця тактика Тедеско не працює взагалі, бо з Ганцко не тільки корпусами не потягатись, а він ще й на швидкості може фору дати.

А тим часом сталось найстрашніше для Бельгії в цій грі — вона пропустила надзвичайно швидкий м’яч, коли на сьомій хвилині Шранц зіграв на добиванні відскоку від Кастельса під час удару Куцки з центру штрафного. І ось від цього "Червоним дияволам" треба було відштовхуватись надалі, а не від власного бажання грати на атаку. Доволі швидко виявилось, що запал бельгійців можна збити так само легко, як і контролювати цього прудконогого Доку на фланзі. Про Троссара взагалі в першому таймі не говоримо, окрім хиби повз порожні ворота з дальньої відстані.

При цьому Словаччина не боялась грати з високою лінією захисту, хоча й помилялась при цьому дуже багато разів. Те, що суперники цим не користались, то вже питання до команди Тедеско. Футболісти Кальцони грали так, як їм сказали це робити — швидко, вільно, розкуто, агресивно. І якось воно працювало й на атаку, і на оборону. Перший тайм таким чином залишився за гостями.

І другий тайм, власне кажучи, теж вони виграли в підсумку. Але є нюанси. Тедеско зрозумів, що наварив до матчу добряче, тому Троссар переїхав під Лукаку, Доку повернувся на місце, і доволі швидко з’явився на полі Бакайоко. Робота над помилками — визнання, що вони таки мали місце перед обранням складу на гру.

Бельгія після цього заграла. Звично потужно, трохи незграбно, але дуже швидко й разюче небезпечно. Забили "Червоні дияволи" теж швидко, на 56 хвилині, але через ширину тулуба Лукаку він опинився в офсайді під час скидання головою на порожні від Онана. Реалізація Ромелу — то взагалі окрема історія, бо він демонстрував "найкращі" свої виступи в цьому плані.

Партнери БігРома теж не квапились забивати до речі, а посеред другого тайму взагалі втратили контроль над грою й, напевно, тоді вже зневірились у власному успіху. Довелось таки випускати Опенда, аби той додав трохи швидкості, і додав настільки, що на 87 хвилині з його прострілу з лівого флангу Лукаку вдруге вразив ворота. Але цього разу Лої зіграв рукою в розвитку епізоду, після чого нам дуже довго крутили це "серцебиття" м’яча під час вирішального дотику, який, як і Ганцко на початку другого тайму, врятував перемогу команди Кальцони.