Промайнув неначе за один день груповий етап чемпіонату Європи-2024 в Німеччині, тож перед дійсно заключною добою цього раунду нам залишалось дізнатись долю лише дуже малої кількості команд, із кількома з яких ми незабаром ще побачимось у плей-оф, а для решти участь у турнірі буде завершено. Певна річ, що нам не хотілося б, аби до другої категорії колективів потрапила національна збірна України.

Але, на превеликий жаль, команда Сергія Реброва розгромною та шокуючою поразкою в першому турі від Румунії (0:3) суттєво погіршила собі життя перед вирішальним моментом групового раунду. Грати нам доводилось проти Бельгії, яку перед початком турніру вважали явним фаворитом квартету E, але Словаччина довела, що не все так просто для футболістів Доменіко Тедеско (0:1). А потім "синьо-жовті" та "Червоні дияволи" обмінялись суперниками, і до заключної гри всі підходили за рівної кількості очок.

Сергій Ребров здивував стартовим складом на цю гру. Ну, нам так здалось, у будь-якому разі, хоча й із інформацією щодо травм Мудрика та Циганкова можна було очікувати на зміну тактичної моделі. Але щоб узагалі без флангових гравців у атаці — це сильно. Ще й із парою нападників на вістрі, що для нас узагалі непритаманно.

Але ж спрацювало! Цей потужний захисний блок Бельгія дуже важко долала в першому таймі, і обмежилась лише одним гольовим моментом, який був би неможливим узагалі, якби не наявність де Брюйне в команді Тедеско. Той розрізав передачею на Лукаку до лівого флангу штрафного, але Трубін витримав перший удар. У подальшому в нашого воротаря роботи було обмаль, що добре, бо захисники здебільшого руйнували всі випади суперників, що добре також.

А потім, десь посеред тайму, ми й самі почали відповідати та бути доволі небезпечними в спробах атакувати. Тут і почали давати про себе в знаки огріхи в захисті "Червоних дияволів", але якийсь зайвий поспіх у наших діях у ключових моментах не давав позначити перевагу. Моменти були в Яремчука, Довбика та Судакова, і якщо останньому було б важко загальмувати епізод, то форварди могли б і краще розпоряджатись м’ячем. Але враження все одно було цілком задовільним.

Ось по початку другого тайму такого не скажеш — там ми помітно поступались володінням і все могло завершитись дуже неприємною історією. Але Трубін упорався в моментах за участі Лукаку та Карраско, після чого почався заключний відтинок протистояння, у якому був суцільний розпач. При чому, навіть у фанаті збірної Бельгії, хоча вона так і не пропустила цього вечора. Проте й не забила.

Натомість команда Тедеско грали в те, що називають антифутболом. Бо в тому випадку, якби ми користались власними контратаками та гольовими моментами, "Червоні дияволи" б могли й відлетіти. Але відлетіли в підсумку ми, бо Довбик так і не віднайшов свого гольового відчуття, Судаков моментом на мільйон не скористався, і Маліновському не вдалось ні прибити остаточно того Кастаня своїм дальнім ударом, ані остаточно підловити Кастельса закрученим ударом із кутового. Загалом, сумна історія. Ще й ці "начебто не договорняки" в паралельній грі з липовими пенальті.

Таким чином збірна України здобула чотири залікових бали та посіла підсумкове останнє місце в квартеті E, тоді як Бельгія набрала теж чотири очки, але фінішувала другою.

Україна — Бельгія 0:0

Україна: Трубін — Тимчик, Забарний, Сваток (Ярмоленко, 81), Матвієнко, Миколенко (Зінченко, 58) — Шапаренко (Маліновський, 70), Бражко (Степаненко, 70), Судаков — Яремчук (Ванат, 70), Довбик.

Бельгія: Кастельс — Вертонген, Фас, Теат, Кастань — де Брюйне, Онана, Тілеманс (Мангаля, 61) — Доку (Бакайоко, 77), Лукаку (Опенда, 90), Троссар (Карраско, 62).

Попередження: Довбик — Фас.