Гравці та вболівальник топ-збірних Європи говорять про третій в історії розіграш Ліги націй УЄФА як про беззмістовний турнір, виправдовуючи тим самим своє небажання витрачати зайві зусилля після напруженого та важкого клубного сезону. Але для когось, наприклад, для національної команди України, ця історія фактично з самого початку більше нагадує боротьбу за відновлення репутації. Славнозвісний швейцарський "кантон" зробив можливою нашу участь у дивізіоні B, тому зараз "синьо-жовті" докладають зусиль для того, аби піднятися назад до "еліти".

Проти Ірландії, здавалося б, ми тільки нещодавно грали та перемагали її (1:0), але матч-відповідь не забарився. Гостинне польське місто Лодзь знову зустріло колектив Олександра Петракова, який з’явився на полі стадіону ЛКС ім. Владислава Круля в максимально наближеному до основного складу, у якому знайшлося місце в воротах для абсолютного дебютанта офіційних ігор Дмитра Різника.

На жаль, потужне та колоритне виконання нашого національного Гімну не отримало належного розвитку збоку власне футболістів. Україна грала в доволі млявому стилі, хоча охоче намагалася нав’язати суперникам контроль м’яча з власного боку. Ірландці на це відповідали потужним пресингом навіть на чужій половині поля, який, на диво, вони зуміли протримати аж до останніх хвилин гри. Як бачимо, не для всіх заключна гра міжнародної кампанії була проводом знаходити виправдання низькому рівню активності.

Зрештою, "синьо-жовті" спромоглися на загострення тільки у вигляді дальнього пострілу Маліновського з лівого флангу, але у відповідь отримала куди більше проблем. По-перше, помилки в позиційному захисті були помітні неозброєним оком. По-друге, на рівному місці травмувався Руслан Маліновський. На цьому тлі не встиг Михайло Мудрик увійти до гри, як Шапаренко та Довбик спільними зусиллями наварили під час виходу з оборони через центр поля, після чого Коллінз немов крейсер прорвався повз наш захист, та переграв дебютанта Різника.

Великою бідою ввижався той гол суперників, бо Україна дуже повільно рухалася полем та була геть не вмотивована йти до атаки до перерви. На жаль. Однак, уже з перших хвилин поперерві далася взнаки розмова з головним тренером у роздягальні. Уже під час першої атаки Ярмоленко такі зміг зробити простріл із правого флангу штрафного після власного незграбного дриблінгу, а в порожні ворота м’яч спрямував Артем Довбик.

Дуже бадьорий початок другого тайму обіцяв нам багато чого доброго, проте зрештою нічого з того ми так і не отримали. Українці продовжували домінувати на м’ячі, але попереду в нас був якийсь незрозумілий хаос. Багато контратак були зіпсовані невдалими діями того самого Мудрика, та й узагалі враження від гри було таке, неначе команди вже подумки були у відпустках. Ірландців такий сценарій, за великим рахунком, улаштовував, тож вони трохи пручались лише наприкінці гри.

Наступну гру збірна України зіграє аж наприкінці вересня — проти Шотландії на виїзді, а Ірландія після нас також завітає до лігва "тартанової армії". 

Україна — Ірландія 1:1
Голи: Довбик, 47 — Коллінз, 31

Україна: Різник — Караваєв, Забарний, Матвієнко (Попов, 72), Миколенко — Маліновський (Мудрик, 28), Сидорчук, Зінченко — Ярмоленко, Довбик (Сікан, 73), Шапаренко.

Ірландія: Келлегер — Коллінз, О’Ши, Леніген, Макклін — Браун, Каллен, Моламбі (Гендрік, 67) — Гоган (Робінсон, 56), Перротт (Огбене, 80), Найт (Гурігейн, 67).

Попередження: Забарний, Ярмоленко, Зінченко — Браун, Леніген.